Соколовська Яніна Лазарівна
| Яніна Соколовська | |
|---|---|
| Яніна Лазарівна Соколовська | |
 | |
| Народилася |
7 червня 1971 (52 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | журналістка, головна редакторка |
| Alma mater | Українська академія друкарства |
Яніна Соколовська (7 червня 1971, Київ, Україна) — журналіст, політолог, представник видавничого дому «КоммерсантЪ» в Україні, головний редактор і засновник порталу «Известия в Україні», до якого входять сайти «Известия в Україні», Известия-Ізраїль, Леді Известия. Співзасновник Ліги експертів і політологів пострадянського простору (ЛЕПП)[1], співзасновник Клубу головних редакторів СНД, Грузії та Балтії.
Життєпис[ред. | ред. код]
 | Цей розділ має вигляд переліку, який краще подати прозою. (липень 2023) |
Яніна Соколовська народилась 7 червня 1971 року в Києві. Киянка в 11-му поколінні[2], спадкоємиця візницького бізнесу Михайлових та цеглярського виробництва Ясько.
- З 1986 по 1990 — студентка Київського технікуму електронних приладів, закінчила з червоним дипломом, спеціалізація — метролог
- З 1987 по 1990 — лаборант лабораторії радіотехнічних вимірювань (РТВ)
- З 1990 по 1992 — редактор радіомовлення ВО «Октава» (Київ)
- З 1992 по 1994 — кореспондент, оглядач, зав. економічним відділом газети «Комсомольское знамя», згодом перейменованої у «Независимость».
- З 1992 по 1997 — студентка Львівського поліграфічного інституту (вечірнє відділення), спеціальність — журналіст, редактор, видавець
- З 1994 по 2014 — голова українського бюро, власний кореспондент газети «Известия в Україні». Пропрацювала на цій посаді понад 20 років, ставши рекордсменкою серед власкорів видання за тривалістю перебування на посаді. Звільнилась у березні 2014 року через розбіжність політичних переконань з точкою зору редакції.
- З 2011 року — учасник клубу головних редакторів СНД, Грузії і Балтії, створених РИА Новости
- У 2012 році публікувалася в російській газеті «Не дай Бог!». У своїх матеріалах критикувала помаранчеву революцію, також стверджуючи про роль США в її успіху
- З 2014 по теперішній час — власний кореспондент Видавничого дому «КоммерсантЪ» в Україні[3]
- З осені 2014 по 2017 рік — політичний експерт сайту «РИА Новости Украина»
Постійна учасниця російських суспільно-політичних ток-шоу[4][5][6][7][8], з лютого 2019 року — учасниця інтернет-стрімів Ольги Скабєєвої на Youtube-каналі Россия-24.
26 липня 2023 року проти Яніни Соколовської порушили справу за статтею про поширення фейків про російську армію, в московській квартирі Соколовської пройшов обшук.[9][10]
Нагороди[ред. | ред. код]
Газета «Известия в Україні» під проводом Яніни Соколовської отримала звання «Газета року» на конкурсі «Людина року-2010»[11]
У 2012 році на Форумі європейських та азійських медіа (ФЄАМ) Яніна Соколовська отримала[12] приз як головний редактор найуспішнішого видання Форуму.
Яніна Соколовська — повний кавалер орденів Нестора Літописця[13], володар Золотих відзнак Національної спілки журналістів України та Верховної Ради України. Вручення відбулося до 95-річчя газети «Известия» в Україні[14].
Конфлікти[ред. | ред. код]
У січні 2001 року на Яніну Соколовську було скоєно напад[15], внаслідок якого журналістці були завдані ножові поранення. МВС порушило справу за статтею «загроза життю». Напад пов'язали з професійною діяльністю Яніни Соколовської, але справу не було розкрито. Проте колеги віддали Яніні Соколовській належне — експертна рада сайту «Мігньюз» оголосила Яніну Соколовську журналістом року в номінації «За мужність»
Критика[ред. | ред. код]
Журналіст українського видання «Детектор медіа» Ярослав Зубченко зараховував Соколовську до «підставних гостей-українців» російських телевізійних шоу, охарактеризувавши її амплуа як «брехунка» — людина, яка нібито дотримується антиросійських поглядів, що позиціонує себе знавцем певних процесів в Україні, і, спекулюючи цим «статусом», правдоподібно бреше про ситуацію в Україні. При цьому вона налаштована позірно антиросійськи, а її брехня має вигляд відстоювання інтересів України: «Яніна Соколовська однозначна чемпіонка з подібних заяв: за її словами, Київ вже (!) розробляє ядерну зброю, а на території України вже(!) є бази НАТО. Крім цього, вона пропонувала обміняти Крим на мир на Донбасі й стверджувала, що Захід радив нашій країни «кинути» Крим та Донбас ще з часів Януковича»[16]. За ілюстрованою відеосюжетом інформацією популярного українського блогера Сергія Стерненка, подруга російської пропагандистки-українофобки Ольги Скабєєвої.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://rian.com.ua/trend/forum_Kharkov/
- ↑ http://izvestia.kiev.ua/blog/show/51136
- ↑ власний кореспондент
- ↑ https://rian.com.ua/analytics/20170530/1024500360.html
- ↑ Украинцы на российских телешоу. Радіо Свобода (російська служба). 17 червня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 13 лютого 2023. (рос.)
- ↑ Украинскую журналистку выгнали из студии передачи на "России 1". РИА Новости. 13 лютого 2019. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022. (рос.)
- ↑ https://www.gazeta.ru/culture/2019/02/13/a_12182107.shtml
- ↑ https://dzen.ru/a/Y5_6oViH3lbn3eyb
- ↑ Свобода, Радіо (26 липня 2023). Слідчий комітет РФ звинувачує українську журналістку Соколовську в брехні про російську армію. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 липня 2023.
- ↑ У РФ журналістку Яніну Соколовську звинуватили у публікації "фейків" про російську армію.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160927082716/http://www.ludinaroku.com.ua/archive/person/463
- ↑ Программа Форума европейских и азиатских медиа-2012. РИА Новости. 3 грудня 2012. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 6 вересня 2016. (рос.)
- ↑ http://www.izvestia.ru/news/352984
- ↑ http://mediananny.com/reportazhi/18334/
- ↑ http://fakty.ua/97919-kievskij-sobkor-quot-izvestij-quot-yanina-sokolovskaya-svyazyvaet-napadenie-na-nee-s-quot-kassetnym-skandalom-quot
- ↑ Зубченко, Ярослав (29 березня 2019). Бандерстан. Якою Україна виглядає у російських ток-шоу. Детектор медіа. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 13 лютого 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
|
