Перейти до вмісту

Скабєєва Ольга Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скабєєва Ольга Володимирівна
рос. Ольга Владимировна Скабеева
Ім'я при народженнірос. Ольга Владимировна Скабеева
ПрізвиськоIron doll of Putin TV[1][2], muñeca de hierro de Putin і Железная кукла Путина
Народилася11 грудня 1984(1984-12-11)[3] (39 років)
Волзький, Волгоградська область, РРФСР, СРСР[3]
Країна Росія
Діяльністьтелеведуча, політична коментаторка, пропагандистка, тележурналістка, журналістка
Alma materВища школа журналістики та масових комунікаційd (2008)[4] і Вища школа журналістики та масових комунікаційd
Знання мовросійська і англійська
ЗакладРосія-1[5] і Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія[6]
У шлюбі зПопов Євген Георгійович[3]
Нагороди
IMDbID 13348747

Óльга Володи́мирівна Скабє́єва (рос. Ольга Владимировна Скабеева; нар. 11 грудня 1984) — російська пропагандистка[7][8]. Спільно зі своїм чоловіком Євгеном Поповим веде ток-шоу «60 хвилин» на телеканалі «Росія-1» із 12 вересня 2016 року. Підтримує путінський режим та війну Росії проти України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 11 грудня 1984 року[9] в місті Волзькому Волгоградської області[10], де закінчила середню школу.

У десятому класі твердо вирішила стати журналісткою[11]. Свою журналістську кар'єру розпочала в місцевій газеті «Неделя города» (укр. «Тиждень міста»)[10].

Навчалася на факультеті журналістики Санкт-Петербурзького державного університету.

Під час навчання працювала в програмі «Вести — Санкт-Петербург». Була стипендіаткою Фонду Потаніна.

У 2008 році з відзнакою закінчила університет[12][13] і прийшла на роботу у федеральну редакцію ВДТРК[11]. Працювала кореспонденткою програми «Вести».

У 2007 році отримала нагороду «Золоте перо» в номінації «Перспектива року» і молодіжну премію уряду Санкт-Петербурга. У 2008 році стала лауреаткою конкурсу «Професія — репортер» у номінації «Журналістське розслідування»[11].

Із 12 вересня 2016 року спільно зі своїм чоловіком Євгеном Поповим веде суспільно-політичне ток-шоу «60 хвилин» на телеканалі «Росія-1», заявлене як дискусійна програма з гучними темами[14].

Критика

[ред. | ред. код]

У своїх репортажах систематично критикує російську опозицію[11]. Телекритик Ірина Петровська відзначала її характерний «прокурорсько-викривальний» стиль ведення репортажів[15].

Під час пресконференції першої заступниці голови Верховної Ради України Ірини Геращенко в ПАРЄ свідомо заважала дачі інтерв'ю, створюючи паралельний фон розмови. Український блогер зробив відеоогляд провокаційних дій пропагандистки[16].

Санкції

[ред. | ред. код]

У лютому 2022 року проти Скабєєвої в Європейському союзі запровадили персональні санкції у зв'язку з вторгненням Росії в Україну.[17]

15 березня 2022 року внесена до санкційного списку Великої Британії.[18]

8 липня 2022 року — потрапила під санкції Канади, як "російський діяч дезінформації та пропаганди".[19][20]

Також перебуває під санкціями Швейцарії, України та Австралії.[21]

24 лютого 2023 року Ольга Скабєєва внесена до санкційних списків США.[22][23]

Статки

[ред. | ред. код]

Фонд боротьби з корупцією опублікував документальне розслідування, в якому стверджувалося, що Скабєєва та її чоловік володіють нерухомістю в Москві вартістю 4 млн доларів. Самі Скабєєва і Попов відреагували на претензії обуренням, відкинувши претензії, як неправдиві.

Видання The Insider, що подружжя отримує річну зарплату в розмірі 12,8 млн рублів.[24]

Родина

[ред. | ред. код]

У квітні 2013 року вийшла заміж за журналіста ВДТРК Євгена Попова[25], колишнього зятя російського посла в ООН Віталія Чуркіна.

14 січня 2014 року у них народився син Захар[26].

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
  • «Золоте перо Росії» від Спілки журналістів Росії (9 лютого 2017) — «за розвиток дискусійних майданчиків на російському телебаченні» (спільно з чоловіком)[27]
  • Премія «ТЕФІ—2017» в номінації «Ведучий суспільно-політичного ток-шоу прайм-тайму» категорії «Вечірній прайм» (3 жовтня 2017 року) (спільно з чоловіком)[28].
  • Премія «ТЕФІ—2018» в номінації «Ведучий суспільно-політичного ток-шоу прайм-тайму» категорії «Вечірній прайм» (3 жовтня 2018 року) (спільно з чоловіком)[29]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://monitoring.bbc.co.uk/product/c1dpfrkx#section16
  2. ↑ http://lenizdat.ru/articles/1109679/
  3. ↑ а б в https://24smi.org/celebrity/3205-olga-skabeeva.html
  4. ↑ https://web.archive.org/web/20181130222253/http://www.spbumag.nw.ru/2008/10/2.shtml
  5. ↑ https://www.themoscowtimes.com/2016/06/10/russian-state-journalists-claim-german-ard-reporter-attacked-them-a53253
  6. ↑ https://www.instagram.com/olgaskabeeva/?hl=en
  7. ↑ Російські пропагандисти отримують до 100 млн руб. на рік – ЗМІ. gordonua.com. Процитовано 8 листопада 2020.
  8. ↑ Пропагандистка Скабєєва відзначилась новим фейком про Україну. 24 Канал (укр.). Процитовано 8 листопада 2020.
  9. ↑
    Додаток до наказу Міносвіти Росії від «12» жовтня 2007 р. № 281. Список осіб, яким у 2007 році присуджено премії для підтримки талановитої молоді.
  10. ↑ а б Ведущая нового ток-шоу на канале «Россия-1» начинала в газете Волжского. газета «Волгоградская Правда». 17 вересня 2015. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 21 червня 2016.
  11. ↑ а б в г Нина Сомина (15 січня 2013). "Железная кукла путинского ТВ" стала мемом Рунета. Лениздат.ру. Процитовано 21 червня 2016.
  12. ↑
  13. ↑
  14. ↑
  15. ↑ Человек из телевизора: Ирина Петровская. «Эхо Москвы». 17 жовтня 2012. Процитовано 21 червня 2016.
  16. ↑  Береза против Скабеевой на YouTube
  17. ↑ Какие женщины стоят за кремлевской пропагандистской машиной Путина?. Polska Agencja Prasowa SA (пол.). Процитовано 24 лютого 2023.
  18. ↑ Россия ввела санкции против полусотни британцев - в том числе журналистов Би-би-си. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 24 лютого 2023.
  19. ↑ Канада ввела санкції проти патріарха Кирила, речниці МЗС РФ і пропагандистки Скабєєвої. Українська правда (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.
  20. ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (20 липня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 15: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 24 лютого 2023.
  21. ↑ СКАБЕЕВА Ольга Владимировна - биография, досье, активы | Война и санкции. sanctions.nazk.gov.ua (рос.). Процитовано 24 лютого 2023. [Архівовано 2023-01-06 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Russia-related Designations and Designations Updates; Belarus Designations; Publication of Russia-related Determination; Issuance of Russia-related General Licenses and Associated Frequently Asked Questions (англійською) . Процитовано 24.02.2023.
  23. ↑ США запровадили нові санкції проти Росії в роковини повномасштабного вторгнення. nv.ua (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.
  24. ↑ Mark, Michelle. Meet the star Russian propagandist known as the 'iron doll of Putin TV,' whose escalating rhetoric has shocked the West. Insider (амер.). Процитовано 24 лютого 2023.
  25. ↑ Судьба Ольги Скабеевой и Евгения Попова. 60 минут о личном. Россия-1. 30 жовтня 2017. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2018. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Поздравляем коллег: у Ольги Скабеевой родился первенец. Вести.ру. 14 січня 2014.
  27. ↑ XXV Благотворительный Бал прессы. Союз журналистов России. 9 февраля 2017. Процитовано 16 февраля 2017.
  28. ↑ Владимир Соловьёв, Ольга Скабеева и Евгений Попов завоевали ТЭФИ. ТАСС. 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  29. ↑ Ангелы-телехранители. Лауреаты ТЭФИ-2018 от души благодарили своих начальников за счастье свободного творчества. Новая газета. 5 жовтня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скабєєва_Ольга_Володимирівна&oldid=44066245