Ян Юзеф Щепанський
| Ян Юзеф Щепанський | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Ali[1], Józef Janowski[1] і Roman Konarski[1] |
| Народився |
12 січня 1919[2][3][…] Варшава, Польська Республіка[5] |
| Помер |
20 лютого 2003[2][3][…] (84 роки) Краків, Республіка Польща[5] |
| Поховання | Тинецький парафіяльний цвинтар у Краковіd |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | художня література[d] |
| Знання мов | польська[3] |
| Членство | Польський PEN Clubd, Асоціація письменників Польщі і Спілка письменників Польщіd |
| Батько | Aleksander Szczepańskid |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0843838 |
Ян ́Юзеф Щеп́анський — (пол. Jan Józef Szczepański, 20 січня 1919, Варшава — †20 лютого 2003, Краків) — польський письменник, репортер, есеїст, перекладач, кіносценарист, мандрівник та скелелаз. Був головою Спілки польських літераторів (1980—1983) і Товариства польських письменників.
Життя[ред. | ред. код]
Ян Юзеф Щепанський був сином Александра Щепанського, консульського діяча. За освітою був орієнталістом.
Брав участь у Вересневій кампанії 1939 р., в 1941 р. вступив до військової організації Союз Ящірок (пол. Związek Jaszczurczy) (з 1942 р. — Збройні сили Польщі), працював у розвідці аж до 1943 р., відколи став солдатом Армії Крайової, в 1944 р. брав участь у партизанському русі. Тому періодові присвятив свою воєнну прозу: повість про вересневе лихо («Польська осінь») і партизанські оповідання («Черевики»). Воєнна тематика знайшла свій відбиток і в сценаріях до фільмів Станіслава Ружевича («Вестерплатте» та «Вільне місто»).
Після війни був пов'язаний з польським католицьким «Загальним тижневиком» (пол. Tygodnik Powszechny) (в 1947—1953 рр. був членом редакції). Після впровадження воєнного стану влада розпустила Спілку польських літераторів; Щепанський був останнім її головою (цей період він задокументував у книзі «Каденція»). Був завзятим скелелазом. У 1955 р. переклав книгу Джона Ханта «Сходження на Еверест» (пол. „Zdobycie Mount Everestu”). Один із засновників опозиційної демократичної організації «Польська незалежна згода». В 1978 р. підписав також декларацію про створення Товариства наукових курсів.
Перекладав на польську мову прозу Конрада і Гріна, «Негритянські казки».
Один із авторів Листа 59 (1975 р.) та листа інтелектуалів на захист братів Ковальчик (травень 1981 р.)
У квітні 1997 р. за книгу «Ще не все» Щепанського було вшановано нагородою Краківська книжка місяця (пол. Krakowska Książka Miesiąca).
У квітні 2001 р. став лауреатом літературної нагороди Польського ПЕН-клубу ім. Яна Парандовського.
Анджей Вернер зараховує Щепанського до окремого напрямку в польській літературі, який «відкидає ідейні, а насамперед доктринні суперечки, об'єднує письменників, скерованих на життя, на реальність без посередницької ролі ідеї, тих, для кого не є першочерговими власні судження, погляди та твердження, тих, хто споглядає життя в його дійсних історичних вимірах, аби відшукати там універсальні людські риси, чи, можливо, відбиток трансцендентності, або ж тугу за ним».
Творчість[ред. | ред. код]
Публікації[ред. | ред. код]
| Переклад назви | Оригінальна назва | Рік видання |
|---|---|---|
| Штани Одіссея (повість) | Portki Odysa | 1954 |
| Польська осінь (повість) | Polska jesień | 1955 |
| Черевики та інші оповідання | Buty i inne opowiadania | 1956 |
| Поєдинок (повість) | Pojedynek | 1967 |
| Томбаковий перстень та інші оповідання | Tombakowy pierścionek i inne opowiadania | 1957 |
| День героя (оповідання) | Dzień bohatera | 1959 |
| Затока білих ведмедів (репортаж) | Zatoka białych niedźwiedzi | 1960 |
| Метелик (оповідання) | Motyl | 1962 |
| До раю й назад (репортажі) | Do raju i z powrotem | 1964 |
| Чорне і біле (репортажі) | Czarne i białe | 1965 |
| Ікар (повість) | Ikar | 1966 |
| Острів | Wyspa | 1968 |
| Світ багатьох часів. Враження від подорожі до Південної Америки | Świat wielu czasów. Wrażenia z podróży do ameryki południowej | 1969 |
| Кінець вестерну (репортажі) | Koniec westernu | 1971 |
| Оповідання давні й давніші | Opowiadania dawne i dawniejsze | 1973 |
| Перед незнаним трибуналом (есеї) | Przed nieznanym trybunałem | 1975 |
| Кіпу (повість) | Kipu | 1978 |
| Автограф (оповідання і драма) | Autograf | 1979 |
| Три подорожі (репортажі) | Trzy podróże | 1981 |
| Три червоні троянди | Trzy czerwone róże | 1982 |
| Наше не наше (репортажі) | Nasze nie nasze | 1984 |
| Каденція | Kadencja | 1986 |
| Капітан (повість) | Kapitan | 1986 |
| Маленька енциклопедія тоталізму | Maleńka encyklopedia totalizmu | 1990 |
| Історійки (оповідання) | Historyjki | 1990 |
| Ще не все (оповідання) | Jeszcze nie wszystko | 2001 |
Сценарії до фільмів[ред. | ред. код]
| Переклад назви | Оригінальна назва | Рік |
|---|---|---|
| Вільне місто | Wolne miasto | 1958 |
| Їдуть гості, їдуть | Jadą goście jadą | 1962 |
| Вестерплатте | Westerplatte | 1967 |
| Хубаль | Hubal | 1973 |
| З далекого краю | Z dalekiego kraju | 1981 |
| Життя за життя. Максиміліан Кольбе | Życie za życie. Maksymilian Kolbe | 1991 |
Бібліографія[ред. | ред. код]
- A. Werner, Wysoko. Nie na palcach, Wydawnictwo Literackie, 2003.
- Współcześni polscy pisarze i badacze literatury. Słownik biobibliograficzny, T. 8, pod red. J. Czachowskiej, A. Szałagan. Warszawa: WSiP, 2003, s. 135. ISBN 83-02-08697-7.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119154838 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б Freebase Data Dumps — Google.
|
