Яструб рудошиїй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яструб рудошиїй
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Яструб (Accipiter)
Вид:
Яструб рудошиїй (A. erythrauchen)
Біноміальна назва
Accipiter erythrauchen
Gray, 1861
Підвиди[2]
  • A. e. erythrauchen - Gray, GR, 1861
  • A. e. ceramensis - (Schlegel, 1862)

Яструб рудошиїй[3] (Accipiter erythrauchen) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних. Ендемік Молуккських островів[4][5][6].

Довжина тіла птаха 26–35 см, розмах крил 47–65 см, середня вага 156 г. Виду притаманний статевий диморфізм.

Рудошиїй яструб має міцний дзьоб, дуже довгі ноги, загостреної форми крила, короткий хвіст. У дорослих птахів верхня частина тіла може бути від темно-сірого до чорного кольору. На плечах характерний темно-червоний комірець. На білому горлі є темні плямки. Нижня частина тіла світло-сіра. Груди рожевуваті. У самок верхня половина тіла темніша, а нижня — світліша. Верхня половина тіла у молодих птахів темно-коричнева, з помітним червоним комірцем.

Поширення й екологія

[ред. | ред. код]

Рудошиїй яструб є ендеміком Молуккських островів. Він населяє первинні тропічні ліси, як рівнинні, так і гірські, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Він рідко мешкає в місцях людської активності.

Таксономія

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди рудошийого яструба:

Крім рудошийого яструба, на Моллукських островах мешкають молуцькі, папуанські, мінливі та тасманійські яструби. Їх легко відрізнити від рудошийого яструба.

Раціон

[ред. | ред. код]

Здебільшого рудошиї яструби полюють на невеликих птахів. Їхньою улюбленою жертвою є червоні лорі.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Науковці мають обмаль знань про розмноження цього виду яструбів. Вони відкладають яйця в травні, а у вересні пташенята покидають гнізда.

Збереження

[ред. | ред. код]

З 2014 року МСОП вважає стан виду близьким до загрозливого. Вважається, що в природі залишилось від 670 до 6700 птахів цього виду. Вони дуже чутливі до вирубування лісів, і їхня популяція, імовірно, зменшується.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2014). Accipiter erythrauchen. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
  2. Gill F, D Donsker & P Rasmussen (Eds). 2020. IOC World Bird List (v10.2). doi : 10.14344/IOC.ML.10.2.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Species factsheet: Accipiter erythrauchen (англ.). BirdLife International. 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
  5. Rufous-necked Sparrowhawk (Accipiter erythrauchen) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 17 березня 2016.
  6. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 2 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Linki zewnętrzne

[ред. | ред. код]