Координати: 46°28′36″ пн. ш. 30°44′27″ сх. д. / 46.47667° пн. ш. 30.74083° сх. д. / 46.47667; 30.74083
Очікує на перевірку

Вулиця Троїцька (Одеса)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Троїцька вулиця.
Троїцька вулиця
Одеса
Загальний вигляд на вулицю
Загальний вигляд на вулицю
Загальний вигляд на вулицю
РайонПриморський район
Назва на честьСвято-Троїцький собор
Колишні назви
радянського періоду (українською)Зінов'єва, Робітничо-Селянської Міліції, 15-річчя Міліції, Міліції, Ярославського
радянського періоду (російською)Зиновьева, Рабоче-Крестьянской Милиции, 15-летия Милиции, Милиции, Ярославского
Загальні відомості
Координати початку46°28′34″ пн. ш. 30°44′59″ сх. д. / 46.476019° пн. ш. 30.749668° сх. д. / 46.476019; 30.749668
Координати46°28′36″ пн. ш. 30°44′27″ сх. д. / 46.47667° пн. ш. 30.74083° сх. д. / 46.47667; 30.74083
Координати кінця46°28′38″ пн. ш. 30°43′54″ сх. д. / 46.477316° пн. ш. 30.731751° сх. д. / 46.477316; 30.731751
поштові індекси65011, 65012, 65014, 65045
Транспорт
Тролейбуси5
Маршрутні таксі203, 215
Зупинки громадського транспортуТраїцька (Канатна), Карантинна, Троїцька (Пушкінська), Троїцька (Катериненська), Олександрівський проспект (Троїцька)
Руходнобічний / двобічний (перший квартал)
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
БудівліПрибуткові доми: Блюмберга, Еліза, Лупайова, Вальтуха, Ісаджика, Баржанської, Караїмської спільноти, Шварца вул. Осипова 10, Шварца вул. Троїцька 21, Сініцина, вул. Троїцька 7
Житлові будівлі: Дім Зельдовича, Дім Трушевського,
Інше: Концертна зала «Уніон», Дім спілки приказників-євреїв, Будівля Грецького чоловічого родоконакіївського училища, Будівля чаєрозвішувальної фабрики Висоцького
Пам'ятникиПам'ятник Григорію Маразлі
Медичні закладиМіська лікарня №5
Аптеки«Гомеопат», «Зелена лавка», Аптека 111
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2460136
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Троїцька у Вікісховищі

Троїцька вулиця — вулиця, яка розташовується в центрі міста Одеси. Починається від перетину з Маразліївською вулицею та закінчується перетином з Преображенською вулицею.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця була первинно закладена як Форштадська, оскільки по ній проходив кордон Південного Форштадту. Але з 1820 року змінила свою назву на Троїцька, в честь Грецької Троїцької церкви, училище якої (Родоконакієвське Еллінське дівоче училище) знаходилося на цій вулиці. Сама церква (тепер — Троїцький собор) знаходиться обік, на вул. Європейській.

З приходом радянської влади вулиця була названа Зінов'єва в честь відомого комуніста; цю назву вулиця зберігала з 1923 по 1933 роки. Після засудження Зінов'єва у 1934 році вулиця змінює свою назву на Робітничо-Селянської Міліції, після чого в період до 1946 року змінює свою назву на 15-річчя Міліції, потім просто Міліції. Із 1946 по 1991 роки вулиця носила назву Ярославського, також в честь комуністичного діяча.

З набуттям Україною незалежності, після 1991 року, вулиці було повернуто історичну назву — Троїцька.

Окремі будинки

[ред. | ред. код]

Прибутковий будинок Асвадурова

[ред. | ред. код]

На розі: Троїцька, 25 / Пушкінська, 37.

Прибутковий дім Асвадурова.[1] Збудований в 1914 році за проєктом архітекторів Л. М. Чернігова та Я. С. Гольденберга. Пам'ятник архітектури.

Медальйоны та скульптури римських громадян прикрашали фасад будинку.

В 2013 році житловий будинок з адміністративними приміщеннями.

Докладніше: Пожежа в Одесі 4 грудня 2019 року

Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу. Окрім технікуму, в будівлі розташовано Інститут морської біології, Одеська філія інституту археології НАН України, приватні компанії.

У середу 4 грудня 2019 року о 10:12 на 3 поверсі 6-поверхового навчального корпусу почалася пожежа.[2] У Одесі оголошено дводенний траур 5 та 6 грудня. Станом на 6 грудня відомо про 2 загиблих, 14 вважаються зниклими безвісти, доля їх невідома.[3]

Родоконакієвське Еллінське дівоче училище

[ред. | ред. код]

Троїцька, буд. 37а.[4] Збудований у 1874—1875 році за проєктом архітектора Фелікса Гонсіоровського. У 1896 році проведена його реконструкція за проєктом архітектора Олександра Бернардацці. Пам'ятник історії та архітектури.

5 листопада 1872 року в Одесі Грецьким благодійним товариством було відкрито чотирикласне жіноче училище, на спорудження якого комерції радник Ф. П. Родоконакі пожертвував більше 40 тис. рублів. 22 лютого 1875 року Олександр II видав Іменний Указ про найменування — «Родоконакіевское Эллинское дѣвичье училище».[5][6][7][8][9][10]

«Коммерціи Совѣтникъ Өедоръ Павловичъ Родоконаки затратилъ на постройку зданія для открытаго 5 ноября 1872 года въ г. Одессѣ Греческим благотворительным обществом четырехкласснаго женскаго училища 2 разряда болѣе 40,000 руб.; вслѣдствіе сего означенное Общество ходатайствовало о наименовании сего училища „Родоконакиевскимъ Эллинскимъ девичьимъ училищемъ“ и о постановкѣ в актовомъ его залѣ мраморного бюста Родоконаки.

Государь Императоръ, по всеподданѣйшему о семъ докладу министра народнаго просвѣщения, Всемилостивѣйше соизволилъ на приведеніе изложенного ходатайства в исполненіе»

Меморіальна дошка: у будинку у 1971—2002 роках працював Ф. В. Шахматов (1923—2002) — прославлений мотоцикліст, одинадцятиразовий чемпіон Радянського Союзу з автомотоспорту.[4][11]

З середини минулого століття тут знаходиться станція юних техніків (нині «обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання»).

У ніч з 17 на 18 червня 2010 року, невдовзі після капітального ремонту, у будинку була сильна пожежа.[4] Внаслідок пожежі було пошкоджено 350 кв. м. площі, дуже постраждали мармурові сходи, знищено колекції.[12]

Концертний зал «Уніон»

[ред. | ред. код]

Троїцька, буд. 43. Клуб Товариства прикажчиків-євреїв, Концертний зал «Уніон».[13] Збудований у 1901—1902 році за проєктом архітектора Федора Троупянського.

Тут 6-9 грудня 1911 р. проходили авторські концерти композитора О. М. Скрябіна. 19 березня 1925 р. на літературному вечорі виступали поети М. А. Свєтлов, М. С. Голодний[ru] і письменник О. К. Югов.

У 1960 році у будинку проведена реконструкція під клуб Одеської залізниці.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сыновья Исаака Асвадурова [Архівовано 31 липня 2019 у Wayback Machine.] // Записки Старого Аккермана — LiveJournal
  2. ↑ Горить Одеський коледж економіки: є постраждалі [Архівовано 6 грудня 2019 у Wayback Machine.] // pravda.com.ua, 4 грудня 2019, 11:06
  3. ↑ Пожежа в Одесі: Рятувальники розбирають завали, доля 14 людей досі невідома [Архівовано 6 грудня 2019 у Wayback Machine.] // pravda.com.ua, 6 грудня 2019, 09:43
  4. ↑ а б в Троицкая улица. От Ришельевской улицы до улицы Екатерининской [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.], seek: 'Дом 37а'. // Об Одессе с любовью! Проєкт Ю. Парамонова
  5. ↑ ЖМНП. Май 1875. Часть CLXXIX (179). СПб, 1875. Правительственныя распоряженія. I. Высочайшія Повелѣнія. 1. (22 февраля 1875 года). О наименованіи открытаго въ г. Одессѣ четырехкласснаго женскаго училища «Родоконакіевскимъ Эллинскимъ дѣвичьимъ училищемъ»
  6. ↑ ПСЗРИ. Собраніе II. Отд. I. СПб., 1877. / С. 199.
  7. ↑ № 54414 от 22 февраля 1875 года — Именной, объявленный Сенату Министром Народного Просвещения 22-го того же Февраля // ПСЗ. — 2-е собрание. — Том 50 (1875), № 54414. — С. 199.
  8. ↑ Яна Шевчук-Бела [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]. Реалізація прав одеської грецької меншини у галузі мови та освіти (наприкінці XVIII — на початку XX ст.) [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] // Держава і право, вип. 44, 2009 [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.], с. 160—166 [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.].
  9. ↑ «Полное собрание законов Российской империи» как источник для изучения просвещения в национальных общинах Южной Украины (XIX – начало XX вв.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
  10. ↑ Грані історії [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.]. Збірник наукових праць, Горлівський інститут іноземних мов, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» / Видавництво Горлівського інституту іноземних мов, Горлівка, 2013, 340 с./ Стор. 297, page pdf 44
  11. ↑ Шахматов Федор Владимирович (1923—2002) [Архівовано 2 травня 2019 у Wayback Machine.] / Леонид Рукман, инженер // «Они оставили след в истории Одессы»
  12. ↑ Станция юных техников: когда вернутся дети в родные стены? [Архівовано 6 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Вечерняя Одесса, 110—111 (9241—9242), 31 июля 2010
  13. ↑ Троицкая улица. От Екатерининской улицы до Александровского проспекта [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.], seek: 'Дом 43.' // Об Одессе с любовью! Проєкт Ю. Парамонова

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Троїцька_(Одеса)&oldid=43503824