み
Хіраґана | |
Походження | 美 |
JIS X 0213 | 1-4-63 |
Unicode | 307F |
Катакана | |
Походження | 三 |
JIS X 0213 | 1-5-63 |
Unicode | U+30DF |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | ma |
Мови | ja, ain |
Звук | чистий |
Транслітерація | |
Кирилиця | МІ |
Латинка | MI |
み або ミ (/ma/; МФА: [mi] • [mʲ]; укр. мі) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 7-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い).
Губно-губний носовий: | /m/ → | み | [mi] | (палаталізований звук позначається як [mʲ]) |
Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: 32.
- Порядок іроха: 41. Між め і し.
- Хіраґана: み
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 美 (мі, гарний).
- Катакана: ミ
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 三 (міцу, три).
- Манйоґана: 民 • 彌 • 美 • 三 • 水 • 見 • 視 • 御 • 未 • 味 • 尾 • 微 • 身 • 実 • 箕
- Кирилиця:
- Система Поліванова: МІ (мі).
- Альтернативні системи: МІ (мі).
- Латинка
- Система Хепберна: MI (mi).
- Японська система: MI (mi).
- JIS X 4063: mi
- Айнська система: MI (mi).
- Шрифт Брайля:
●-
●●
●●
- Радіоабетка: МІкаса но МІ (三笠のミ; «мі» Мікаси)
- Абетка Морзе: ・・-・-
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
Ґодзюон | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
っ | ゜ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
ヴ в | ゝ | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | |
ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
Іроха | |||||||||||
い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
Шаблон • Обговорення • Проєкт |