Губно-губний носовий приголосний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bilabial nasal
m
Номер МФА 114
Кодування
HTML (decimal) m
Юнікод (hex) U+006D
X-SAMPA m
Кіршенбаум m
Брайль 0 (braille pattern dots-134)
Звучання

Губно-губний носовийприголосний звук, що існує в більшості мов світу. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨m⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою м.

Назва[ред. | ред. код]

  • Білабіальний зімкнено-носовий приголосний
  • Білабіальний носовий (англ. bilabial nasal)
  • Губно-губний зімкнено-носовий приголосний
  • Губно-губний носовий
  • Дзвінкий білабіальний зімкнено-носовий приголосний
  • Дзвінкий білабіальний носовий (англ. voiced bilabial nasal)
  • Дзвінкий губно-губний зімкнено-носовий приголосний
  • Дзвінкий губно-губний носовий

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості губно-губного носового:

  • Тип фонаціїдзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце твореннягубно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська him [hɪm] його Див. англійська фонетика
арабська[1] مطابخ [mɑˈtˤɑːbiχ] кухня Див. арабська фонетика
баскська maitatu [majt̪at̪u] любити
бенгальська মা [ma] матір Див. бенгальська фонетика
болгарська мъгла [mɐɡla] туман
валійська mam [mam] матір Див. валійська фонетика
в'єтнамська[2] muối [mwoj˧ˀ˥] сіль Див. в'єтнамська фонетика
гавайська[3] maka [maka] око Див. гавайська фонетика
гінді मकान [məkaːn] дім Див. фонетика гінді
гебрейська אמא [ˈʔimä] матір Див. Modern гебрейська фонетика
голландська[4] mond [mɔnt] рот Див. голландська фонетика
гуджараті મો [moːɾ] павлін Див. гуджараті фонетика
грецька[5] μάζα [ˈmaza] грудка Див. грецька фонетика
грузинська[6] სა [ˈsɑmi] три
індонезійська[7] masuk [ˈmäsʊʔ] входити
іспанська[8] grumete [ɡɾuˈme̞te̞] юнга Див. іспанська фонетика
італійська[9] mamma [ˈmamma] мамма Див. італійська фонетика
каталанська[10] mare [ˈmaɾə] матір Див. каталанська фонетика
китайська mǔqīn [mu˨˩ tɕʰin˥] матір Див. китайська фонетика
корейська 엄마/eomma [ʌmma] мама Див. корейська фонетика
македонська мајка [ˈmajka] матір Див. македонська фонетика
маратхі [mən] розум Див. маратхі фонетика
німецька Maus [maʊ̯s] миша Див. німецька фонетика
норвезька mamma [ˈmɑmːɑ] мама Див. норвезька фонетика
перська مادر [mɒdær] матір Див. перська фонетика
польська[11] masa [ˈmäsä] меса Див. польська фонетика
португальська[12] mato [ˈmatu] кущ Див. португальська фонетика
російська[13] муж [muʂ] чоловік Див. російська фонетика
сербська милина [milǐnä] радощі Див. сербська фонетика
словацька m [mʊʃ] чоловік
турецька benim [be̞nim] копальня Див. турецька фонетика
угорська ma [mɒ] сьогодні Див. угорська фонетика
українська молоко [moɫoˈkɔ] Див. українська фонетика
фінська minä [ˈminæ] я Див. фінська фонетика
французька[14] manger [mɑ̃ʒe] їсти Див. французька фонетика
чеська m [mʊʃ] чоловік Див. чеська фонетика
шведська mask [mask] черв'як Див. шведська фонетика
японська[15] 乾杯/kampai [kampai] тост Див. японська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Newton, Brian (1972). The generative Interpretation of Dialect: A Study of Modern Greek Phonology. Cambridge Studies in Linguistics 8. Cambridge University Press. 
  • Olson, Kenneth; Mielke, Jeff; Sanicas-Daguman, Josephine; Pebley, Carol Jean; Paterson, Hugh J., III (2010). The phonetic status of the (inter)dental approximant. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 199–215. doi:10.1017/S0025100309990296. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Shosted, Ryan K.; Vakhtang, Chikovani (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008). Illustrations of the IPA:Indonesian. Journal of the International Phonetic Association 38 (2): 209–213. doi:10.1017/S0025100308003320. 
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.