Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Юнікод U+672C

китайський ієрогліф. Один з 996 ієрогліфів, обов'язкових для вивчення в японській початковій школі. Дуже часто використовується на письмі в японській мові.

Значення[ред.ред. код]

  1. основа, база.
    1) початок.
    2) корінь.
    3) базис; головна частина; серцевина.
    4) джерело.
    5) головна лінія роду.
    6) пращури.
    7) батьки.
    8) правитель.
    9) держава.
    10) серце.
    11) характер.
    12) мораль.
    13) сільське господарство.
    14) готівка.
    15) давнина.
  2. засновуватися, базуватися.
  3. правильний.
  4. головний.
  5. присвійний займенник першої особи.
  6. книга.
  7. рахівний суфікс для трав і тонких довгих предметів.

Ключ: 75 ( + 1); Кількість рисок: 5.
Введення ієрогліфа методом цанзє: 木一 (DM); Введення ієрогліфа чотирикутним методом: 50230. Складається з: ⿻.

Прочитання[ред.ред. код]

ㄅㄣˇ
běn
pen3
бень
bun2
bun2
Звук:
pon
bon
pon
пон
Назва:
근본
kûnbon
geunbon
kunpon
кинбон
Он: ほん hon хон
Кун: もと moto мото
Ім'я: なり
はじめ
nari
hajime
нарі
хадзіме

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред. код]

  • (рос.) Резаненко В. Ф. Семантические элементы знаков иероглифической письменности. — Киев: УМК ВО при Минвузе УССР, 1989.
  • (рос.) Фонетический словарь китайских иероглифов: китайское, вьетнамское, корейское и японское чтения. Свыше 3300 иероглифов / Составил С. Ф. Ким; Отв. ред. Л. Р. Концевич. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1983.

Посилання[ред.ред. код]