7-Eleven
| 7-Eleven | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | Дочірнє підприємство |
| Форма власності | кабусікі-ґайся |
| Галузь | торгівля |
| Спеціалізація | роздрібна торгівля |
| Гасло | Oh Thank Heaven for 7-Eleven |
| Попередник(и) | Tote'm Stores |
| Засновано | 1927 |
| Засновник(и) | Джо С. Томпсон |
| Штаб-квартира | Даллас |
| Територія діяльності | в усьому світі |
| Ключові особи | Джозеф ДеПінто, Стенлі Рейнолдс |
| Продукція | напої, продукти харчування, пальне |
| Власник(и) | Seven & I Holdings Co.d |
| Співробітники | 45000 |
| Холдингова компанія | Seven & I Holdings Co., Ltd. |
| Дочірні компанії | 7-Eleven, Inc.d |
| 7-eleven.com | |
 7-Eleven у Вікісховищі | |
7-Eleven — американська міжнародна франшизова мережа дрібних магазинів. До ребрендингу у 1946 мережа називалась Tote'm Stores. Працює за франшизою з 1964.[1] Станом на грудень 2018 компанія оперує у 17 країнах та нараховує 67480 магазинів[2]. Кінцевий власник японська корпорація Seven & I Holdings Co., Ltd.
Етимологія[ред. | ред. код]
У 1946 компанія змінила назву «Tote'm Stores» на «7-Eleven», щоб відобразити свій перехід на новий розширений графік роботи: з 7:00 ранку до 11:00 вечора, 7 днів на тиждень[3].
Історія[ред. | ред. код]
Компанія почала своє існування в 1927 році в Далласі, Техас, коли Джо С. Томпсон, один з працівників «Southland Ice Company», почав продавати молоко, яйця і хліб зі складу льоду[4]. Спочатку магазин був імпровізованою вітриною тієї ж «Southland Ice Company», заводу, що виробляє лід і належить Джону Джеферсону Гріну. Незважаючи на те, що в окрузі знаходилася величезна кількість бакалійних магазинів різного розміру, керуючий заводу льоду Джо С. Томпсон виявив, що продаж споживчих товарів, таких як хліб і молоко, досить непогана затія. І все це завдяки льоду, який сприяв збереженню корисних властивостей продуктів і їх зберігання тривалий час. Зрештою Томпсон купив завод «Southland Ice Company» і реорганізував його в «The Southland Corporation» (в 1961 році), корпорацію, яка мала кілька підрозділів в околицях Далласа. Спочатку ці магазини працювали з 7 ранку до 11 вечора, що було безпрецедентно за тривалістю робочого дня.
У 1952 році компанія вже відкрила свій сотий філіал.
Таїланд[ред. | ред. код]
У Таїланді франшиза належить компанії «Charoen Pokphand», яка в свою чергу продає ліцензії безпосереднім виконавцям. У країні налічується більше 5000 «7-Eleven», причому 1500 з них знаходиться в Бангкоці. Це ставить Таїланд на 3 місце в світі, після США і Японії.
Досягнення[ред. | ред. код]
У 2008 році в рейтингу «500 підприємців, які працюють за франшизою» компанія «7-Eleven» зайняла 1-е місце[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 7-Eleven Inc. Franchise Information. Entrepreneur (en). Процитовано 2019-02-09.
- ↑ 7-Eleven around the world. Seven-Eleven Japan (ja). Процитовано 2019-02-09.
- ↑ History - 7-Eleven Corporate. web.archive.org. 2017-03-17. Процитовано 2019-02-09.
- ↑ About Us - 7-Eleven Corporate. corp.7-eleven.com. Процитовано 2019-02-09.
- ↑ 2007 Franchise 500 Ranking. Entrepreneur (en). Процитовано 2019-02-09.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 7-Eleven |
|
