Полігенізм
Полігенізм — вчення в антропології, що розглядає раси людини (Homo sapiens) як різні види, які мають незалежне між собою походження[1][2]. Полігеністи XIX століття розглядали людські раси не тільки як різні види, але й деколи як різні роди; використовували положення полігенізму для обґрунтування расистських тверджень про біологічну і інтелектуальну нерівність рас людини, для виправдовування работоргівлі[1][2]. Спадкоємцями ідей полігенізму стали ідеологи фашизму, офіційною доктриною яких була псевдонаукова теорія «вищої німецької арійської раси»[2]. Хибність полігенізму доводиться подібністю рас людини за комплексом головних ознак (будова головного мозку, долоні тощо)[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Полігенізм // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б в Полигенизм // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Література[ред. | ред. код]
- (рос.) Нестурх М. Ф. Происхождение человека, 2 изд. — М., 1970.
- (рос.) Рогинский Я. Я., Левин М. Г. Антропология. — М., 1963.