Бараневич Леонід Петрович

Леонід Петрович Бараневич
Народження	1880(1880) с. Радовці Летичівського повіту Подільської губернії
Смерть	невідомо
Країна	Російська імперія→ УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	Полковник  Полковник
Нагороди	Орден Святого Георгія

Леоні́д Петро́вич Баране́вич (нар. 1880, с. Радовці Летичівського повіту Подільської губернії — н/д) — полковник Армії УНР.

Життєпис

Народився в с. Радовці Летичівського повіту Подільської губернії. Станом на 1 січня 1910 р. — штабс-капітан 9-го стрілецького полку (Жмеринка), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Кавалер ордену Святого Георгія IV ступеня (за бій 23 травня 1915 р.) та Георгіївської зброї (за бій 17 серпня 1914 р.). Останнє звання у російській армії — полковник.

У 1918 р. — помічник командира 10-го пішого Липовецького полку Армії Української Держави. У 1920—1921 рр. служив у 1-й Запорізькій дивізії Армії УНР. Інвалід (не мав лівої ноги). Подальша доля невідома.

Джерела

• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.