Летичівський повіт
| Летичівський повіт | ||||
_(1796).gif) | ||||
_letichyv.PNG) | ||||
| Губернія | Подільська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Летичів | |||
| Створений | 1795 рік | |||
| Площа | 2 699 км² | |||
| Населення | 184 477 (на 1897 рік) осіб | |||
Летичівський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії утворена в 1795 році. Повітовий центр — місто Летичів (1795—1922), Деражня[1] (1922—1923).
На заході повіт межував з Проскурівським, на півдні з Ушицьким, на південному сході з Могилівським, на сході з Літинським повітами Подільської губернії та з Старокостянтинівським повітом Волинської губернії на півночі. Площа повіту становила 247 021 десятин (2 699 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 184 477 осіб. З них 80,83 % — українці, 13,22 % — євреї, 3,69 % — росіяни, 1,72 % — поляки[2].
Всіх населених пунктів в повіті було 675, в тому числі одне місто і 6 містечок. Повіт поділявся на 8 волостей:
- Летичів, місто
- Бахматовецька волость
- Війтовецька волость
- Деражнянська волость
- Женишковецька волость
- Зіньківська волость
- Меджибізька волость
- Михалпільска волость
- Сусловецька волость
Маршалком повіту у квітні 1797 року був обраний Шимон Биковський (до того — звенигородський хорунжий)[3]. Від 1800 року цю посаду обіймав Каетан Пешинський (від 1797 року — хорунжий Летичівського повіту; від вересня 1802 року — маршалок Подільської губернії)[4].
- ↑ Постанова ВУЦВК № 298 від 19 квітня 1922 «Про перенесення центру Летичівського повіту до Деражні»
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Процитовано 15 квітня 2009.
{{cite web}}:|archive-url=неправильно сформовано: часова мітка (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Бовуа, Даніель (2023). Трикутник Правобережжя. Царат, шляхта і народ. 1793-1914 рр. (вид. друге). Київ: Кліо. с. 147—148. ISBN 978-617-7755-15-8.
- ↑ Бовуа, Даніель (2023). Трикутник Правобережжя. Царат, шляхта і народ. 1793-1914 рр. (вид. друге). Київ: Кліо. с. 152—153. ISBN 978-617-7755-15-8.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Білецька О. Летичевський повіт (до вивчення адміністративно-територіального устрою Подільської землі в XV ст.) // Місто Хмельницький в контексті історії України. Матеріали наукової конференції (12 вересня 2006). — Хмельницький–Кам'янець-Подільський: 2006. — С. 182‒186.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Округи (1923—1925) |  | |
|---|---|---|
| Повіти (1797—1923) | Балтський (до 1920) • Брацлавський • Вінницький • Гайсинський • Жмеринський (з 1921) • Кам'янецький • Летичівський • Літинський • Могилівський • Ольгопільський (Чечельницький) • Проскурівський • Ушицький • Ямпільський (Бр.) | |
| Повіти (1795—1797) | Базилійський • Вербовецький • Грудецький • Дубенський • Зінківський • Кам'янецький • Кременецький • Летичівський • Проскурівський • Старокостянтинівський • Ушицький • Ямпільський (Вол.) | |