Припікання

Припіка́ння — нанесення з лікувальною метою хімічних, термічних, електричних і променевих опіків. Припікання за допомогою електричного струменя називається електрокоагуля́цією.

Застосовують припікання для руйнування невеликих пухлин шкіри, родимок, надмірних грануляцій, бородавок, мозоль, татуювання, розростань слизової оболонки; у хірургічній практиці — для спинення кровотечі, для розділу тканин тощо. У китайській медицині застосовується особливий метод припікання спеціальними цигарками, спресованими з сухого полину.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.