Бейра (провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 жовтня 2018, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бейра.
Бейра

Бе́йра (лат. Beira; порт. Beira, МФА: [ˈbɐj.ɾɐ][1]) — провінція Португальського королівства у XII—XIX століттях. За старим адміністративним поділом розташовувалася у Центральній Португалії, у межиріччі річок Мондегу й Дору[2]. Існувала з середньовіччя. Первісно, до XVІ століття, була комаркою. Історичний центр — місто Коїмбра. Головні міста — Авейру, Візеу, Каштелу-Бранку, Порту. 1832 року поділена на три частини: Верхню Бейру з центром у Візеу, Нижню Бейру з центром у Каштелу-Бранку і Дору з центром в Ламегу[2]. 1936 року з цих частин було виокремлено Берегову Бейру з центром у Коїмбрі. Берегова, Верхня і Нижня провінції називаються разом Бейрами (порт. Beiras).

Етимологія

Етимологія «Бейри» точно невідома[2]. Деякі дослідники виводили назву провінції від кельтського племені беронів, що оселилися на теренах майбутньої Бейри за римської доби, за правління імператора Тиберія, й змінили своє ім'я на бейрів (порт. beirões)[2]. Інші вважали, що назва провінції походить від португальського слова beira — «край, окраїна, межа, берег», позначаючи береги численних річок та морське узбережжя[2]. Серед інших гіпотез — Бейра як погранична територія на межі християнського і мусульманського світів у часи Реконкісти.

Історія

Герб принців Бейрівських

В стародавні часи територію Бейри населяли кельтські племена лузітанів. У І—V століттях, після римського завоювання, вона була частиною римської провінції Лузітанія[2]. Внаслідок падіння Риму землями провінції керували свеви, вестготи, а з початку VIII століття — мусульманські загарбники[2]. У IX—ХІ століттях астурійсько-леонське лицарство визволило терени Бейри[2]. За правління короля Афонсу І її більша частина входила до складу Португальського королівства[2]. Його нащадки Саншу І і Афонсу ІІ відвоювали у мусульман решту земель[2]. Від 1737 року роках первістки португальських королів титулувалися принцами Бейрівськими[2].

XV—XVІ століття

  • Бе́йрівська кома́рка (порт. Comarca da Beira) — займала межиріччя Дору і Тежу. У XVІ столітті розширена до Атлантичного океану за рахунок земель Ештермадурської комарки[3].

XVІ—ХІХ століття

  • Бе́йрівська прові́нція (порт. Província da Beira) — 1801 року поділялася на комарки з такими центрами[3]:
  1. Авейру
  2. Арганіл
  3. Візеу
  4. Гуарда
  5. Каштелу-Бранку
  6. Коїмбра
  7. Ламегу
  8. Ліняреш
  9. Піньєл
  10. Транкозу
  11. Фейра

Бейра перестала існувати внаслідок адміністративно-територіальної реформи 1832 року. Провінцію поділили на 3 частини: Верхню Бейру, Нижню Бейру і Дору.


  1. Гуарда
  2. Каштелу-Бранку
  3. Сейя
  4. Томар
  1. Авейру
  2. Коїмбра
  3. Пенафієл
  4. Порту
  5. Фейра

Адміністративна реформа 1835[2][3]

Примітки

  1. ↑ European Portuguese. Convert Text to IPA Transcription
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Beira // Portugal: diccionario... V. II., p. 235.
  3. ↑ а б в г д As divisões administrativas de Portugal, ao longo dos tempos

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бейра (провінція)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бейра_(провінція)&oldid=23505349