Лузітанія

Лузітанія лат. Lusitania
Тип	Римська провінція
Столиця	Emerita Augustad
Історія
• Попередник	Лузітани
• Створено	27
• Розпущено	409
• Наступник	алани
Входила до складу	Римська Іспанія
Країна	Стародавній Рим

Лузітанія у Римські імперії (бл. 125 року)

Римська Лузітанія

У Вікіпедії є статті про: Лузітанія (значення) та Іспанія (значення).

Лузіта́нія, Люзитáнія (лат. Lusitania клас. лат. locally [luːsiːˈtaːnia]), або Лузіта́нська Іспа́нія (лат. Hispania Lusitana) — у 27 до н. е. — 410 роках римська провінція на заході Піренейського півострова. Займала більшу частину сучасної Португалії та південно-західну Іспанію (частини провінцій Естремадура, Саламанка й Авіла). Названа за іменем автохтонного племені лузітанів. Адміністративний центр — Емерита-Августа (Мерида).

Лузітанія на півночі по річці Дору і на заході по річці Таг межувала з провінцією Таракконська Іспанія, на півдні з провінцією Бетіка. Вперше цю територія приєднав до Риму Гай Юлій Цезар. Однак адміністративно Лузітанія утворилася у 15 році до н. е. внаслідок територіальної реформи Октавіана Августа після відокремлення її від провінції Дальня Іспанія. Економічне значення Лузітанії ґрунтувалося на багатих запасах срібла і заліза, які були вельми затребувані римлянами. Враховуючи, що весь Іберійський півострів був підкорений римлянами і піддався сильній романізації, а також той факт, що Атлантичний океан був природним захисним бар'єром Лузітанії, необхідність у її мілітаризації незабаром відпала, і всі римські легіони були виведені з провінції, яка через своє географічне положення стала найспокійнішим регіоном імперії.

Після розпаду Римської імперії назва Лузітанія зберігалася до пізнього середньовіччя. Лише із заснуванням Португальського графства та його розширенням під час Реконкісти у ХІІІ столітті закріпилась назва Португалія. У літературі «Лузітанія» — метафорично-поетична назва Португалії.

Назва

• Лузіта́нія, Лузита́нія (порт. Lusitania)
• Лусіта́нія (грец. Λυσιτανία, Lysitanía; лат. Lusitania)

Страбон

Як повідомляє Страбон у «Географії», Лузітанія — країна, розташована на північ від Тагу (Тежу). Тут мешкають лузітани — найбільший з усіх іспанських народів, з яким римляни воювали найдовше. Південним кордоном Лузітанії слугує Таг, а західним — Атлантичний океан. На півночі й сході вона межує із землями карпетанів, веттонів, ваккеїв і каллаїків, яких деякі сучасники Страбона помилково називали лузітанами. Довжина Лузітанії від миса Нерія — 3 тисячі стадій. Північно-східні райони краю гористі, південно-західні — рівнинні. Країна має родючі землі. Їх пересікають численні річки Таг, Мунда (Мондегу), Вакуа (Вога), Дурій (Дору), Міній (Міню) та інші. Більшість річок частково судноплавні й багаті на золотий пісок.

Масштабний видобуток металічних руд (золота, срібла, міді) розпочався в Лузітанії ще в давньоримську епоху (родовища Альюстрель, Віпаска, Сан Домінго та ін.).

У культурі

• «Лузітанська хроніка» — середньовічна португальська хроніка.
• «Лузітанос» — андорський футбольний клуб.
• Лузофонія — португаломовна спільнота.
• Лузосфера — португаломовний світ.
• Лузотропікалізм — ідея пріоритетності португальського колоніалізму.
• Лузітанський кінь — португальська порода бойових коней.

Римське керівництво

• Отон (58-68)
• Луцій Помпей Вопіск Гай Аррунцій Кателлій Целер (75/76-77/78)
• Гай Кальпурній Флак (118—119 — 120—121)
• Авл Авілій Уринацій Квадрат (151—154)
• Корнелій Репентин (185—188)
• Публій Септимій Гета (188—191)
• Рутілій Пуденс Кріспін (225—227)

Джерела

• Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
• Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
• Страбон. География: В 17 кн. / Пер., статья и коммент. Г. А. Стратановского. Л. : Наука, 1964. 943 с. (Классики науки)

Посилання

• Lusitania, Dictionary of Greek and Roman Geography [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лузітанія