Олімпік (клас океанських лайнерів)
| |
| Основні характеристики | |
|---|---|
| Тип: | Лайнер |
| Тоннаж: | 45,000 — 48,000 GT |
| Водотоннажність: | 52,310 т |
| Довжина: | 269,06 м |
| Ширина: | 28,19 м |
| Висота: | 53 м |
| Осадка: | 10,54 м |
| Палуби: | 9 |
| Потужність: | 55 000 к.с. |
| Двигуни: |
24 двоконтурних та 5 одноконтурних котли, два 4-циліндрові поршневі двигуни для двох задніх гвинтів. Одна турбіна низького тиску для пропелерного центру. Силовий рушій: основний чотирилопатевий гребний гвинт та два трилопатевих бокових гвинти. |
| Швидкість: | 21 вз — крейсерська / 24,2 вз — максимальна |
| Місткість: | 2,435—3000 осіб |
| Команда: | 944 осіб |
Олімпік (англ. Olympic-class ocean liner) — серія трьох трансокеанічних лайнерів — «Олімпіка», «Титаніка» та «Британніка» (спочатку «Гігантіка»). Проектування та будівництво суден здійснювалися на ірландській верфі «Harland and Wolff» в Белфасті. Замовником лайнерів виступила британська судноплавна компанія «White Star Line». Конструкторське бюро верфі, яке до своєї загибелі до 1912 року очолював Томас Ендрюс, розпочало роботу над проектом у 1907 році. У лютому 1914 року на воду був спущений останній пароплав класу — «Британнік».
«Олімпік», «Титанік» та «Британнік» на час введення в експлуатацію були найбільшими суднами у світі. «Олімпік» здійснював регулярні рейси між Саутгемптоном (Велика Британія) та Нью-Йорком (США) до 1935 року, після чого був утилізований. 15 квітня 1912 року під час свого першого рейсу в результаті зіткнення з айсбергом «Титанік» затонув у Північній Атлантиці. «Британік» з початком Першої світової війни переобладнаний в плавучий госпіталь. У 1915—1916 роках пароплав вивозив поранених із зони ведення бойових дій в східному Середземномор'ї до Англії. 21 листопада 1916 року в Егейському морі лайнер підірвався на міні і затонув.
Посилання
|
Це незавершена стаття про судна. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |