Пікульський Михайло Михайлович
| Михайло Михайлович Пікульський | |
|---|---|
| Народження | 3 вересня 1896 Липовець Липовецького повіту Київської губернії. |
| Смерть | 19 вересня 1969 (73 роки) Ченстохова, Польська Народна Республіка |
| Країна | .svg){kind=small} УНР |
| Приналежність |  Армія УНР |
| Звання |  Сотник |
| Командування | сотник 6-ї Січової дивізії армії УНР. |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна Польська кампанія 1939 Німецько-радянська війна |
| Нагороди |  |
Пікульський Михайло Михайлович (3 вересня 1896 — †19 вересня 1969) — сотник Армії УНР, майор Війська Польського.
Народився 3 вересня 1896 у місті Липовець Липовецького повіту Київської губернії. Походив зі священицької родини. Закінчив Костянтинівську військову школу у Києві.
Колишній поручик царської армії став старшиною 6-ї Січової дивізії армії УНР. Брав участь у Другому зимовому поході. Був інтернований у Александру-Куявському, пізніше переведений до Щипйорно під Калішем. У 1923-1924 роках був слухачем академічних курсів Генерального Штабу Армії УНР.
У 1927 році вступив на контрактну службу до Війська Польського. У вересні 1939 року як офіцер зв’язку Війська Польського майор Пікульський нагороджений польським бойовим Хрестом Хоробрих за мужність, проявлену в боях за Варшаву. Вже за тиждень він опинився у німецькому таборі для полонених, звільнитися з якого йому допомогли активісти ОУН.
Після початку війни Німеччини з СРСР Михайло Пікульський вступив до частин Вермахту і очолив батальйон шуцманшафту, що входив до складу 6-ї армії генерала Фрідріха Паулюса. Разом з нею Михайло Пікульський потрапив в оточення під Сталінградом, однак зумів прорватися до німців.
Влітку 1943 року вступив до бойової управи дивізії «Галичина». У 1944-му потрапив у радянський полон на території Румунії. Просидівши довгих 12 років у таборах ГУЛАГу, Михайло Пікульський виїхав до Ченстохова, Польщі, де й прожив до самої смерті, тобто до 1969 року[1].
Помер 19 вересня 1969 року.
Примітки
- Aleksander Kolańczuk. Chęstochowa jako ośrodek życia oświatowo-kulturalnego emigrantów ukraińskich w latach 1920-1939[недоступне посилання з червня 2019]