Ченстохова

*— сусідні нас. пункти*
Ченстохова; Częstochowa
Герб	Прапор
	Ясногірський монастирЯсногірський монастир
	Основні дані
	50°48′ пн. ш. 19°07′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 19.117° сх. д.Координати: 50°48′ пн. ш. 19°07′ сх. д. / 50.800° пн. ш. 19.117° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Сілезьке воєводство
Столиця для	Ченстоховське воєводство і Ченстоховський повіт
	Ґміна Клобуцьк, Ґміна Миканув, Ґміна Рендзіни, Ґміна Мстув, Ґміна Ольштин, Ґміна Почесна, Ґміна Конопіська, Ґміна Бляховня, Ґміна Вренчиця-Велька ?
Засновано	XIII століття
Перша згадка	1220
Статус міста	1370
Магдебурзьке право	1502
Площа	159,71 км²
Населення	236796 (2011)
· густота	1517 (2008) осіб/км²
Агломерація	580 000
Висота НРМ	317 м
Офіційна мова	польська
Міста-побратими	Бердичів (Україна)
Телефонний код	(48) 34
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	SC SCZ
GeoNames	3100946, 7530964, 7532537
OSM	r2425991 ·R
SIMC	0930868
Поштові індекси	42-200 до 42-229, 42-263, 42-271, 42-280, 42-294
	Міська влада
Вебсайт	czestochowa.pl
	Мапа
	Ченстохова у Вікісховищі

Ченстохо́ва (пол. Częstochowa) — місто на правах повіту, адміністративний центр ченстоховського повіту в Сілезькому воєводстві, в південній частині Польщі. Хоча в 1999 році місто було включено до Сілезького воєводства, Ченстохова не є частиною Сілезії, а Малопольщі. Ченстохова, бажаючи підкреслити свої зв’язки з Малопольщею, приєдналася до об’єднання «Асоціація малопольських міст і муніципалітетів».

Це 12-е місто в Польщі за займаною площею і 13-е за кількістю населення. У місті є костел і монастир на Ясній Горі з іконою Матері Божої Ченстоховської, що вважається чудодійною, — головний центр культу Марії в Польщі. Через це Ченстохову вважають духовною столицею Польщі.

Географія[ред. | ред. код]

Ченстохова розміщена на річці Варта в північній частині Краківсько-Ченстоховської височини. Через цю місцевість пролягають дві туристичні траси: «Орлиних гнізд» та «Юрських укріплень». Вони поєднують мальовничі руїни середньовічних оборонних замків та красу природних багатств південної Польщі.

Хоч історично це місто більше належить до Малопольщі, за останньою адміністративною реформою воно входить до Сілезького воєводства. Частина місцевих політиків підтримувала утворення разом з містами Кельці й Радом старопольського воєводства.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат 1961-1990
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Абсолютний максимум, °C	12,2	18,4	23,1	28,2	31,9	34,7	34,6	35,2	29,9	27,0	19,9	16,6
Середній максимум, °C	−0,1	1,9	6,6	12,8	18,3	21,2	22,6	22,4	18,3	13,2	6,2	1,5
Середня температура, °C	−2,8	−1,4	2,4	7,5	13,0	16,0	17,3	16,9	13,0	8,6	3,2	−0,9
Середній мінімум, °C	−5,5	−4,2	−0,9	3,3	8,1	11,2	12,4	12,3	9,1	5,1	0,8	−3,1
Абсолютний мінімум, °C	−26,6	−26	−20,9	−6,1	−2,2	1,8	4,6	5,2	−0,9	−5,5	−15,4	−23,2
Норма опадів, мм	33	30	31	39	69	80	86	76	49	40	41	38
Кількість днів з опадами	8,8	7,8	8,3	7,8	10,3	10,0	10,5	9,1	8,0	7,6	9,5	9,8
Джерело: NOAA^[3]

Культура[ред. | ред. код]

Щороку цей один із найважливіших центрів релігійного культу у християнському світі відвідують 4-5 мільйонів туристів і паломників. Ченстохова належить до найбільших паломницьких місць Європи після Люрду у Франції та Фатіми в Португалії.^[4]

Промисловість[ред. | ред. код]

В місті розташований металургійний комбінат з понад столітньою історією «Гута Ченстохова», який з 2005 року перебуває у власності корпорації ІСД.^[5]

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[6]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	111364	18536	79412	13416
Жінки	125432	17919	74443	33070
Разом	236796	36455	153855	46486

Населення за роками:

Видатні постаті[ред. | ред. код]

В Ченстохові похований Бракер Борис Олександрович (1872—1926), полковник Армії УНР

Проживала Бодуен де Куртене Софія (1887—1967) — російська та польська художниця, представниця раннього російського авангарду.

Українські сліди[ред. | ред. код]

На цвинтарі Кулі (поль. Kule) знаходяться могили солдатів Армії УНР: полковника Бориса Бракера (1872–1927), хорунжого Дем'яна Даценка (1898–1933); підполковника Володимира Байвенка (1885–1941), поручника Миколи Кулака (1891–1955), підполковника Петра Ярчевського (пом. 1963), полковника Володимира Бернатовича (1880–1928), полковника Володимира Руднявського (1889–1937) та пам’ятна дошка «Борцям за волю України 1917–1941»^[7].