Ілляшенко Віктор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілляшенко Віктор Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження13 грудня 1984(1984-12-13)
Сергіївка, Гадяцький район, Полтавська область
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (29 років)
Побєда
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Володи́мирович Ілляше́нко (13 грудня 1984(19841213) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Життєпис

Мобілізований в квітні 2014-го, механік-водій 93-ї бригади.

Останній раз виходив на зв'язок 26 серпня, того часу вже був поранений у руку. Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, на дорозі поблизу села Побєда Старобешівського району.

Був тимчасово похований місцевими мешканцями у братській могилі в селі Побєда. Після ексгумації 18 вересня 2014-го похований на Краснопільському цвинтарі, як тимчасово невстановлений захисник України.

Лежав в одній могилі разом з Олексієм Борищаком, Романом Яковцем, також невідомими загиблими (№ могил 7079, 7082).

Ідентифікований за експертизою ДНК та визнаний загиблим слідчими органами. Залишились батьки.

28 липня 2017 року відбулося перепоховання в рідній Сергіївці.

Нагороди

Указом Президента України №42/2018 від 26 лютого 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно).

Джерела