Заставнівський повіт

Заставнівський повіт

Округ
Коронний край	Герцогство Буковина
Країна	Австро-Угорщина
Центр	Заставна
Створений	1.10.1904
Площа	492,82 км²
Населення	51 407 (1910)
Найбільші міста	Заставна

Заставнівський повіт 1910

Заставнівський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР і Румунії у 1905—1925 роках. Територія сучасного Заставнівського району Чернівецької області.

Адміністративний центр — місто Заставна.

Географія

Територія становила 492,82 км². Населення — 51 407 осіб (1910).

Заставнівський повіт на заході й півночі межував з повітами Галичини — Городенківським, Заліщицьким і Борщівським, на південному заході— з Кіцманським, на півдні — з Чернівецьким, на сході — з Хотинським повітами.

За часів Австро-Угорщини

Повіт був створений 1 жовтня 1904 р. шляхом відокремлення судового округу Заставна (створеного в 1850 р.) від Кіцманського повіту.

Повіт за переписом 1910 року налічував 29 гмін (самоврядних громад) і 30 населених пунктів. Якщо в 1900 р. населення території майбутнього повіту становило 51 502 особи, то в 1910 році тут проживало 51 263 особи. За віросповіданням: 1 684 римо-католики, 2 143 греко-католики, 34 вірмено-католики, 43 164 православні, 44 лютерани, 5 кальвіністів і 4 189 юдеї. За національністю: 2 541 німець, 11 чехів-моравців-словаків, 1 118 поляків, 47 466 українців, 65 румунів і 62 чужоземці. Євреїв здебільшого записували німцями — оскільки їдиш вважався діалектом німецької мови, також представники юдейської віри були серед зареєстрованих українцями, поляками, румунами і чужоземцями.

Самоврядні громади на 1910 рік

• Бабин
• Боянчук
• Борівці
• Брідок
• Чорний Потік
• Чуньків
• Дорошівці
• Горошівці
• Юрківці
• Кадовбівці (Кадовбище)
• Кисилів
• Хрещатик
• Кучурів Малий
• Кулівці
• Лука
• Митків
• Мосорівка
• Вікно
• Онут
• Погорилівка
• Прилипче
• Репужинці
• Самушин
• Товтри
• Василів
• Вербівці
• Веренчанка
• Заставна
• Звинячка (складається з Кострижівка і Звинячка)

Перша світова війна

Під час Першої світової війни територія повіту в серпні 1914 р. була окупована російськими військами. Повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда») аж до відступу російських військ у липні 1917 р. під натиском австро-угорського війська.

Період ЗУНР

6 листопада 1918 р. народним волевиявленням було встановлено українську владу зі входженням до Західноукраїнської Народної Республіки. Однак Румунія скористалась відведенням українських військових частин на польський фронт і ще в листопаді окупувала Буковину.

Румунський період

Заставнівський повіт
Județul Zastavna
Адміністративна карта Королівства Румунія (1919—1925)
Адміністративна карта Королівства Румунія (1919—1925)
Повіт: Жудець
Адміністративний центр	Заставна
Країна	Румунія
Область	Буковина
Межує з: Галичиною, Кіцманським, Чернівецьким, Хотинським повітами
Поділ на	пласи
Офіційна мова	румунська
Населення
- повне	?
Етнікон	українці
Площа
- повна	492,82 км²
Роки існування	1919—1925
- раніше відомий як	Заставнівський повіт

Повіт (жудець) існував до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., повіт 1 січня 1926 р. був ліквідований, а територія (разом з територіями Чернівецького і Кіцманського повітів) включена в утворений жудець Чернівці.