Перейти до вмісту

Заставнівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Заставнівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Чернівецька
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Чернівецька
Код КОАТУУ: 7321500000
Утворений: 1940
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: 48 679 (на 1.1.2019)
Площа: 619 км²
Густота: 80,2 осіб/км²
Тел. код: +380-3737
Поштові індекси: 59400—59454
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Заставна
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 32
Міста: 1
Смт: 1
Села: 37
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Капіцький Сергій Іванович
Голова РДА: Козарійчук Дмитро Васильович[1]
Вебсторінка: Заставнівська РДА
Заставнівська районна рада
Адреса: 59400, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, м. Заставна, вул. В. Чорновола, 6
Мапа
Мапа

Заставнівський район у Вікісховищі

Заста́внівський райо́н — колишня[2] адміністративно-територіальна одиниця Чернівецької області України. Площа — 617,7 км². Районний центр — місто Заставна. У районі на 1 лютого 2012 року проживало 51 211 осіб.

17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а його територія відійшла до новоутвореного Чернівецького району[2].

Географія

[ред. | ред. код]

Заставнінський район розташований в північній частині Чернівецької області.

На півночі, по річці Дністер межує із Заліщицьким та Борщівським районами Тернопільської області, на північному заході з Кіцманським районом, на півдні з Чернівцями, на південному сході — з Новоселицьким, на сході — з Хотинським районами Чернівецької області.

Івано-Франківська область
(Городенківський район)
Тернопільська область
(Заліщицький район)
Тернопільська область
(Борщівський район)
Кіцманський район Хотинський район
Кіцманський район Чернівці Новоселицький район

Район прилягає до Дністра і є частиною Дністровсько-Прутського межиріччя. На сході в'ється Дністер, від Баламутівського Таборища Ржавенськими, Добринівськими і Шерівецькими лісами піднімається Хотинська височина, а на ній найвища позначка рівнинної частини України — гора Берда (515 м над рівнем моря). У більшості рівнинні чорноземи чергуються мальовничими краєвидами і джерельними струмками, які мають лікувальні властивості.

Район багатий будівельними матеріалами. Є поклади чистого кварцового піску у с. Вікні, Погорілівці, Миткові, Онуті, у Чорному Потоці і Баламутівці. Ще до Другої світової війни в цих селах були копальні для видобутку піску, який залізничним транспортом вивозили в Південну Буковину (Путна), для виробництва скла. В наш час використовують для різноманітного житлового і господарського виробництва.

Район розташований в зоні лісостепу.

Історія

[ред. | ред. код]

Заставнівський район утворено 11 листопада 1940 року (у сучасних межах — 4 січня 1965 року).[3]

Розкопки на території району свідчать про — залишок трипільської культури (IV-ІІІ тисячоліття до нашої ери). Найдавніші письмові згадки про села Василів (1230 р.) та Онут (1213 р.).[3]

Заставнівщина була центром національно-патріотичних рухів на Буковині. Так в с. Товтри започаткувало свою діяльність товариство «Руська бесіда», яке об"єднало навколо себе палких поборників українства і з часом розширило свою сферу впливу на всю територію Буковини.[3]

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 32 сільські ради, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Заставнівській районній раді[4].

Районним центром є містечко Заставна, в якому проживає 9 тисяч мешканців.

Природно-заповідний фонд Заставнівського району

[ред. | ред. код]

Регіональні ландшафтні парки

[ред. | ред. код]

Чернівецький (частина).

Карстово-спелеологічні заказники

[ред. | ред. код]

Чорнопотоцький (загальнодержавного значення), Юрківський карст.

Ландшафтні заказники

[ред. | ред. код]

Баламутівська стінка (частина), Кадубівська стінка (загальнодержавного значення), Совицькі болота (загальнодержавного значення), Товтрівська стінка (загальнодержавного значення).

Іхтіологічні заказники

[ред. | ред. код]

Василівська вирва, Митківський, Репужинські острови.

Орнітологічні заказники

[ред. | ред. код]

Дністровський.

Ботанічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Буково-дубова ділянка.

Геологічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Василівська стінка, Василівські водоспади, Водоспад «Дорошівецький», Водоспад «Кулівецький», Водоспад «Фалинський», Водоспад «Чорнопотоцький», Кадубівська лійка, Кісткові залишки слона південного, Митківська стінка, Одайський провал, Онутська стінка, Печера «Баламутівська» (загальнодержавного значення), Печера «Піонерка» (загальнодержавного значення), Печера «Руїна», Печера «Скитська», Печера «Фуштейка».

Гідрологічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Джерело «Вікно», Джерело «Хрещатик», Звенячинська мінеральна, Озеро «Бездонне».

Карстово-спелеологічні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Карстова печера «Дуча», Печера «Пісочниця».

Комплексні пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Ржавинецьке болото.

Заповідні урочища

[ред. | ред. код]

Берда, Деревниця, Ділянка рідкісних рослин, Коцюба, Луківка, Мартинівське, Рукав, Хрещатицько-Звенячинське.

Дендрологічні парки

[ред. | ред. код]

Заставнівський.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

[ред. | ред. код]

Вікнянський, Заставнівський.

Економіка

[ред. | ред. код]

Господарства району спеціалізуються на виробництві зерна, цукрових буряків та продукції тваринництва. За ними закріплено 46,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі орної землі 40,2 тис. га, сіножатей — 0,7 тис. га, пасовищ — 3,4 тис. га, багаторічних насаджень — 2,3 тис. га, лісу 8,7 тис. га. Головні підприємства району — цукровий завод, комбінат будівельних матеріалів, маслозавод, комбікормовий завод, та 3 цегельні заводи.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E85.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 26 071 5543 4078 7852 5441 3058 99
Жінки 30 188 5457 3878 7576 6841 6013 423


Заставнівщина заселена українцями (98 %). Крім того, проживають поляки і євреї (2 %), до Другої світової війни їх кількість становила 7,4 %.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 55733 99,06 %
росіяни 335 0,60 %
молдовани 55 0,10 %
румуни 38 0,07 %
поляки 29 0,05 %
інші 71 0,13 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 55821 99,22 %
російська 334 0,59 %
молдовська 37 0,07 %
румунська 23 0,04 %
польська 12 0,02 %
інші 34 0,06 %

Майже все населення займається хліборобством і тваринництвом. В районі проживає 51 211 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Найбільші села — Веренчанка (4,3 тис. жителів), Ржавинці (3,5 тис. жителів), Кадубівці (3,3 тис. жителів). Інші села нараховують від 0,6 до 2 тис. жителів.[3]

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Заставнівського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,75 % (проголосували 28 658 із 42 298 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,26 % (16 124 виборців); Юлія Тимошенко — 23,27 % (6 668 виборців), Олег Ляшко — 11,09 % (3 179 виборців), Анатолій Гриценко — 2,20 % (631 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %.[7]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

На території Заставнівщини є ряд історико-архітектурних пам'яток. Серед них Хрещатицький чоловічий монастир, збудований в 1765 році, нині діючий.[3]

Особистості

[ред. | ред. код]

У Заставнівському районі народилися та проживали ряд відомих та талановитих людей. Серед них — письменники Євгенія Ярошинська, Ірина Вільде, Дмитро Макогон, Іван Діброва, їларій та Володимир Карбулицькі, Іван Бажанський, Параска Амбросій, Володимир Михайловський (нині головний редактор газети «Буковина») та ін.[3]

Громадські діячі: Є.Гакман — митрополит Буковини, В.Федак — український митрополит всієї Канади, Г.Ходоровський — посол в Індії, Г.Манчуленко — народний депутат України 3-х скликань.[3]

Із Заставнівщини є ряд вихідців, які мають світове ім'я. Це художник із Заставни — М. Івасюк, вчений-фізик В. Шендеровський, знані в Америці архітектори — брати Корчмарики.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 81/2020-рп «Про призначення Д. Козарійчука головою Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області»
  2. а б Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  3. а б в г д е ж и Офіційний сайт Чернівецької облдержадміністрації: Офіційний сайт Чернівецька облдержадміністрація [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  4. Населені пункти Чернівецької області. Райони [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021.
  6. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 2 липня 2018.
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]