Заставнівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заставнівський район
Zastavnivskiy rayon gerb.png Zastavnivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Чернівецька
Код КОАТУУ: 7321500000
Утворений: 1940 р.
Населення: 49 665 (на 1.2.2016)
Площа: 619 км²
Густота: 80,2 осіб/км²
Тел. код: +380-3737
Поштові індекси: 59400—59454
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Заставна
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 32
Міста: 1
Смт: 1
Села: 37
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 59400, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, м. Заставна, вул. В. Чорновола, 6, 2-29-46
Веб-сторінка: Заставнівська РДА
Заставнівська районна рада
Голова РДА: Копчук Володимир Дмитрович
Голова ради: Скігар Дмитро Дмитрович

Commons-logo.svg Заставнівський район у Вікісховищі

Заста́внівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Чернівецької області України. Площа — 617,7 км². Районний центр — місто Заставна. У районі проживає 51 211 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Географія[ред. | ред. код]

Заставнінський район розташований в північній частині Чернівецької області.

На півночі, по річці Дністер межує із Заліщицьким та Борщівським районами Тернопільської області, на північному заході з Кіцманським районом, на півдні з Чернівцями, на південному сході — з Новоселицьким, на сході — з Хотинським районами Чернівецької області.

Івано-Франківська область
(Городенківський район)
Тернопільська область
(Заліщицький район)
Тернопільська область
(Борщівський район)
Кіцманський район Gray compass rose.svg Хотинський район
Кіцманський район Чернівці Новоселицький район

Район прилягає до Дністра і є частиною Дністровсько-Прутського межиріччя. На сході в'ється Дністер, від Баламутівського Таборища Ржавенськими, Добринівськими і Шерівецькими лісами піднімається Хотинська височина, а на ній найвища позначка рівнинної частини України — гора Берда (515 м над рівнем моря). У більшості рівнинні чорноземи чергуються мальовничими краєвидами і джерельними струмками, які мають лікувальні властивості.

Район багатий будівельними матеріалами. Є поклади чистого кварцового піску у с. Вікні, Погорілівці, Миткові, Онуті, уЧорному Потоці і Баламутівці. Ще до Другої світової війни в цих селах були копальні для видобутку піску, який залізничним транспортом вивозили в Південну Буковину (Путна), для виробництва скла. В наш час використовують для різноманітного житлового і господарського виробництва.

Район розташований в зоні лісостепу.

Історія[ред. | ред. код]

Заставнівський район утворено 11 листопада 1940 року (у сучасних межах — 4 січня 1965 року).[1]

Розкопки на території району свідчать про — залишок трипільської культури (IV-ІІІ тисячоліття до нашої ери). Найдавніші письмові згадки про села Василів (1230 р.) та Онут (1213 р.).[1]

Заставнівщина була центром національно-патріотичних рухів на Буковині. Так в с. Товтри започаткувало свою діяльність товариство «Руська бесіда», яке об"єднало навколо себе палких поборників українства і з часом розширило свою сферу впливу на всю територію Буковини.[1]

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 32 сільські ради, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Заставнівській районній раді[2].

Районним центром є містечко Заставна, в якому проживає 9 тисяч мешканців.

Економіка[ред. | ред. код]

Господарства району спеціалізуються на виробництві зерна, цукрових буряків та продукції тваринництва. За ними закріплено 46,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі орної землі 40,2 тис. га, сіножатей — 0,7 тис. га, пасовищ — 3,4 тис. га, багаторічних насаджень — 2,3 тис. га, лісу 8,7 тис. га. Головні підприємства району — цукровий завод, комбінат будівельних матеріалів, маслозавод, комбікормовий завод, та 3 цегельні заводи.

Транспорт[ред. | ред. код]

Територією району проходить автошлях E85.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 26 071 5543 4078 7852 5441 3058 99
Жінки 30 188 5457 3878 7576 6841 6013 423


Заставнівщина заселена українцями (98 %). Крім того, проживають поляки і євреї (2 %), до Другої світової війни їх кількість становила 7,4 %.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 55733 99,06 %
росіяни 335 0,60 %
молдовани 55 0,10 %
румуни 38 0,07 %
поляки 29 0,05 %
інші 71 0,13 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 55821 99,22 %
російська 334 0,59 %
молдовська 37 0,07 %
румунська 23 0,04 %
польська 12 0,02 %
інші 34 0,06 %

Майже все населення займається хліборобством і тваринництвом. В районі проживає 51 211 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Найбільші села — Веренчанка (4,3 тис. жителів), Ржавинці (3,5 тис. жителів), Кадубівці (3,3 тис. жителів). Інші села нараховують від 0,6 до 2 тис. жителів.[1]

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Заставнівського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,75 % (проголосували 28 658 із 42 298 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,26 % (16 124 виборців); Юлія Тимошенко — 23,27 % (6 668 виборців), Олег Ляшко — 11,09 % (3 179 виборців), Анатолій Гриценко — 2,20 % (631 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %.[5]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території Заставнівщини є ряд історико-архітектурних пам'яток. Серед них Хрещатицький чоловічий монастир, збудований в 1765 році, нині діючий.[1]

Особистості[ред. | ред. код]

У Заставнівському районі народилися та проживали ряд відомих та талановитих людей. Серед них — письменники Євгенія Ярошинська, Ірина Вільде, Дмитро Макогон, Іван Діброва, їларій та Володимир Карбулицькі, Іван Бажанський, Параска Амбросій, Володимир Михайловський (нині головний редактор газети «Буковина») та ін.[1]

Громадські діячі: Є.Гакман — митрополит Буковини, В.Федак — український митрополит всієї Канади, Г.Ходоровський — посол в Індії, Г.Манчуленко — народний депутат України 3-х скликань.[1]

Із Заставнівщини є ряд вихідців, які мають світове ім'я. Це художник із Заставни — М. Івасюк, вчений-фізик В. Шендеровський, знані в Америці архітектори — брати Корчмарики.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]