Лабунська волость

Лабунська волость
Центр	Лабунь
Площа	13 615 (1886)
Населення	5013 осіб (1886)
Густота	33.7 осіб / км²

Лабунська волость — адміністративно-територіальна одиниця Ізяславського повіту Волинської губернії з центром у містечку Лабунь.

Наприкінці ХІХ ст. до складу волості відійшли села Мала Шкарівка, Великі та Малі Мацевичі, Москвитянівка ліквідованої Мало-Шкарівської та Микулин ліквідованої Новоселицької волостей.

Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 8 сільських громад. Населення — 5013 осіб (2427 чоловічої статі та 2586 — жіночої), 648 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	5872	4040
Приватної власності	5903	3115
Казенної власності	1338	794
Іншої власності	502	298
Загалом	13615	8247

Поселення волості:

• Лабунь — колишнє власницьке містечко, 2118 осіб, 331 двір; волосне правління (50 верст від повітового міста); 5 православних церков, костел, 3 єврейських молитовних будинки, школа, 3 постоялих двори, 5 постоялих будинки, 18 лавок, базар, 4 ярмарки, водяний млин, цегельний завод.
• Велика Березина — колишнє власницьке село, 694 особи, 104 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
• Коханівка — колишнє власницьке село, 451 особа, 56 дворів, православна церква, каплиця, школа.
• Сасанівка — колишнє власницьке село, 336 осіб, 54 двори, православна церква, школа, водяний млин.
• Титків — колишнє власницьке село при річці Хомора, 531 особа, 74 двори, православна церква, школа, водяний млин.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)