Еміліо Петторуті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еміліо Петторуті
ісп. Emilio Pettoruti

Народження 1 жовтня 1892(1892-10-01)[1][2][…]
Ла-Плата, Аргентина
Смерть 16 жовтня 1971(1971-10-16)[3][4][…] (79 років)
  Париж
Країна Аргентина[6]
Навчання Національний університет Ла-Плати
Діяльність художник, ілюстратор
Роки творчості 1913[7]1964[7]
Працівник Національний університет Ла-Плати
Член Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd
У шлюбі з El papá Juan Pablo IId
Роботи в колекції Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[8], Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[9], Національний музей образотворчого мистецтва[10], Evita Fine Arts Museumd і Паризький міський музей сучасного мистецтва
Сайт pettoruti.com

CMNS: Еміліо Петторуті у Вікісховищі

Еміліо Петтору́ті (ісп. Emilio Pettoruti; нар. 1 жовтня 1892, Ла-Плата — пом. 16 жовтня 1971, Париж) — аргентинський живописець.

Біографія

Народився 1 жовтня 1892 року в місті Ла-Платі (Аргентина). Походив із сім'ї італійців-іммігрантів. У 19131924 роках навчався в Європі (в основному в Італії, в Академії витончених мистецтв у Флоренції).

З 1927 року — професор, а у 19301947 роках — директор музею Вищої художньої школи при університеті в Ла-Платі.

Помер в Парижі 16 жовтня 1971 року.

Творчість

Засновник кубізму в живописі Аргентини. Твори:

  • «Арлекіни» (1928);
  • «Зима в Парижі» (1960).

Примітки

Література

  • «Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия». Советская энциклопедия. Москва. 1962. Том 1. сторінка 98.(рос.);
  • «Латинская Америка: Энциклопедический справочник» (в 2-х томах). Советская энциклопедия. Москва. 1982. Том 2. сторінка 354.(рос.);