Ільїн Віталій В'ячеславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:06, 2 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільїн Віталій В'ячеславович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 19 березня 1991(1991-03-19)
Панфілівка
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (23 роки)
Новокатеринівка
Військова служба
Роки служби 2013-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віта́лій В'ячесла́вович Ільї́н (19 березня 1991(19910319) — 29 серпня 2014) — сержант Збройних сил України.

Короткий життєпис

Батько, В'ячеслав Петрович, працював трактористом; мати, Алла Василівна, доглядала за дітьми в будинку-інтернаті. Віталій добре малював, захоплювався важкою музикою та бджолярством. Здобув професію будівельника в Бердянському технічному ліцеї. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ; служив за контрактом з 2013 року. Сержант, командир бойової машини — командир відділення 93-ї бригади. З травня 2014-го перебував у зоні бойових дій; на початку липня побував удома в короткотерміновій відпустці.

Загинув внаслідок обстрілу українських військ поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко.

3 вересня 2014-го тіло Ільїна разом з тілами 96 інших загиблих привезено до дніпропетровського моргу.

Упізнаний бойовими товаришами та родичами. Похований у селі Панфілівка.

Без Віталія лишились батьки, старший брат В'ячеслав.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

  1. Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела