Саак Партев
| Саак Партев | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 387 — 436 | ||
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Саак Партев | |
| Народження: | 29 вересня 348[1] Кайсері, Туреччина[1] | |
| Смерть: | 10 липня 439[2][3] (90 років) або 7 вересня 439[1] (90 років) Yüceteped | |
| Батько: | Нерсес I Великий | |
Святий Саак I (св. Ісаак Партев, вірм. Սահակ Պարթև; 338, Константинополь —439, Аштишат, Муш), св. Ісаак Великий — 10-й вірменський католікос, з діяльністю якого пов'язаний початок перекладу Біблії вірменською мовою. Автор призначених для співу проповідей і святкових духовних гімнів на євангельські сюжети.
Життєпис
Народження
За деякими відомостями[джерело?], св. Саак Партев народився в Константинополі, він був сином св. Нерсеса і його рід належав до нащадків св. Григорія Просвітителя.
Духовна діяльність
Саак Партев став предстоятелем всіх вірменських християн якраз у той час, коли значна частина Вірменії перейшла під владу Іранської імперії. Правителі Сасаніди, що сповідували маздаїзм, намагалися придушити національну і релігійну своєрідність підлеглого вірменського народу. Християнство виявилося єдиною реальною силою, що сприяла самоствердженню вірменської культури. Але для його зміцнення вірменам необхідно було мати Святе Письмо рідною мовою, яка в той час ще не мала алфавіту.
За підтримки Саака Партева його сподвижник Месроп Маштоц створив вірменську писемність і почав перекладати Біблію. В основу було покладено сирійські та грецькі рукописи. Їх доставляли до Вірменії спеціальні посланці Саака. Група перекладачів на чолі з католикосом незабаром завершила роботу над Старим Завітом, а Месроп сам переклав весь Новий Заповіт. Саак Партев влаштовував школи, видавав вірменською мовою творіння отців Церкви та інших письменників. З цього часу починається швидке зростання вірменської літератури. Як повідомляє біограф Месропа Корюн[ru], із шкіл, заснованих святими Сааком Партевом і Месропом, вийшли багато вчених і письменників[джерело?].
Архієпископ Філарет (Гумілевський) називає Саака Партева другим після Григорія Великого просвітителем Вірменії[джерело?].
Цікаві факти
- За всю історію Вірменської апостольської церкви довше від Саака I на патріаршому престолі перебував лише Григор III Пахлавуні[ru] (1113—1166).
- Вірменська Церква пам'ятає Саака Партева як одного зі своїх найбільших святих.
- 2006 року — Московський вірменський камерний хор випустив новий звукозапис (CD), що включає цикл «Вірменська ранньохристиянська духовна музика IV—VII століть» / Саак Партев (IV—V століття) «Ahgavores, Tagavor», соліст — Паркев Григорян.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 10 — Т. 10. — С. 134–135.
- ↑ а б Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 244.
- ↑ а б Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 108. — ISBN 978-2-7018-0226-8
Література
- «Библиологический Словарь» о. Александра Меня
- Корюн М., «Житие Маштоца», Ереван, 1962;
- Моисей Хоренский (Мовсес Хоренаци), «История Армении», СПб., 1893; то же, Ереван, 1990;
- Памятники арм. агиографии, вып.1, Ереван, 1973.
- Тер-Мовсесян М., «История перевода Библии на армянский язык», СПб., 1902;
- Филарет (Гумилевский), «Историч. учение об Отцах Церкви», т.3, § 210, СПб., 1859.
Посилання
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |