Вірменська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вірменська абетка
Հայերենի այբուբեն
Вид
алфавіт
Мови вірменська, тюркські (історично), курдська (історично, впродовж 1921—1928 років)
Творець Месроп Маштоц
Період
405 — сьогодення
Походження
змодельована на основі грецької абетки
Сестринські системи
латинська абетка
коптська абетка
грузинська абетка
кирилиця
Напрям зліва направо
U+0530–U+058F

Історія вірменської мови

Tagharan1513.jpg
Дописемний період
Вірменська гіпотеза
Греко-вірменська прамова
Протовірменська мова 
Писемний період
Давньовірменська мова
(V–XI століття)
Середньовірменська мова
(XI–XVII століття)
Сучасна вірменська мова
(з XVII століття)  
Вірменська писемність
Вірменська абетка
Історія створення абетки
Даниїлові письмена
Вірменська пунктуація
Інше
Вірменістика
Вірменська література
Вірменська історіографія 

Вірменська абетка (вірм. Հայկական գիր) — звукове письмо, що застосовується для запису вірменської мови. Письмо створене Месропом Маштоцом в 405-406 роках за зразком грецького алфавіту і деяких давніх вірменських систем письма[1]. Доповнене в XII столітті двома буквами (Օ та Ֆ), письмо і сьогодні використовується вірменами. Внаслідок орфографічної реформи 1920-их років було додано нову букву և (заголовні букви: ԵՎ), яка перед тим була лігатурою ե+ւ. Також з абетки було забрано букву Ւ ւ, і було створено нову букву ՈՒ ու (яка перед тим була диграфом; буква Ւ ւ стала частиною цієї новоствореної букви).

Абетка[ред.ред. код]

Буква Назва букви Вимова (МФА) Транс-
літе-
рація
Число-
ве
значе-
ння
Тра-
диц.
орфо-
гра-
фія
Ре-
форм.
орфо-
гра-
фія
Вимова Українська Класич-
на
вірм.
Сх.-
вірм.
Зах.-
вірм.
Класич-
на
ISO 9985
Класич-
на
вірм.
Сх.-
вірм.
Зах.-
вірм.
Ա ա այբ [aɪb] [aɪpʰ] айб [ɑ] a 1
Բբ բեն [bɛn] [pʰɛn] бен [b] [pʰ] b 2
Գգ գիմ [gim] [kʰim] ґім [g] [kʰ] g 3
Դ դ դա [dɑ] [tʰɑ] да [d] [tʰ] d 4
Եե եչ [jɛtʃʰ] єч [ɛ], на початку слова [jɛ] e 5
Զ զ զա [zɑ] за [z] z 6
Էէ է [ɛː] [ɛ] е [ɛː] [ɛ] ē ê 7
Ըը ըթ [ətʰ] ет [ə] ə ë 8
Թթ թօ թո [tʰo] то [tʰ] t‘ 9
Ժ ժ ժէ ժե [ʒɛː] [ʒɛ] же [ʒ] ž 10
Իի ինի [ini] іні [i] i 20
Լլ լիւն լյուն [lʏn] л'юн [l] l 30
Խ խ խէ խե [χɛː] [χɛ] хе [χ] x 40
Ծծ ծա [tsɑ] [tsʼɑ] [dzɑ] тза [ts] [tsʼ] [dz] c ç 50
Կկ կեն [kɛn] [kʼɛn] [gɛn] кен [k] [kʼ] [g] k 60
Հհ հօ հո [ho] го [h] h 70
Ձձ ձա [dzɑ] [tsʰɑ] дза [dz] [tsʰ] j 80
Ղ ղ ղատ [ɮɑt] [ʁɑtʼ] [ʁɑd] гхат [l], або [ɮ] [ʁ] ł ġ 90
Ճ ճ ճէ ճե [tʃɛː] [tʃʼɛ] [ʤɛ] тже [tʃ] [tʃʼ] [ʤ] č č̣ 100
Մմ մեն [mɛn] мен [m] m 200
Յյ յի հի [ji] [hi] ї [j] [h], [j] y 300
Նն նու [nu] ну [n] n 400
Շշ շա [ʃɑ] ша [ʃ] š 500
Ոո ո [o] [vo] во [o], на початку слова [vo] o 600
Չչ չա [tʃʰɑ] ча [tʃʰ] č‘ č 700
Պպ պէ պե [pɛː] [pʼɛ] [bɛ] пе [p] [pʼ] [b] p 800
Ջջ ջէ ջե [ʤɛː] [ʤɛ] [tʃʰɛ] дже [ʤ] [tʃʰ] ǰ 900
Ռռ ռա [rɑ] [ɾɑ] ра [r] [ɾ] 1000
Սս սէ սե [sɛː] [sɛ] се [s] s 2000
Վվ վեւ վեվ [vɛv] вев [v] v 3000
Տտ տիւն տյուն [tʏn] [tʼʏn] [dʏn] т'юн [t] [tʼ] [d] t 4000
Րր րէ րե [ɹɛː] [ɹɛ] [ɾɛ] ре [ɹ] [ɾ] r 5000
Ցց ցօ ցո [tsʰo] цо [tsʰ] c‘ 6000
Ււ հիւն [hʏn] г'юн [w] [v] w 7000
Փփ փիւր փյուր [pʰʏɹ] [pʰʏɾ] п'юр [pʰ] p‘ 8000
Քք քէ քե [kʰɛː] [kʰɛ] ке [kʰ] k‘ 9000
Օօ օ [o] о [o] ô ò
Ֆֆ ֆէ ֆե [fɛː] [fɛ] фе [f] f
և և [jev] єв [ev], на початку слова [jev] ew
ՈՒ Ու ու ու [u] у [u] u ow
Буква Тра-
диц.
орфо-
гра-
фія
Ре-
форм.
орфо-
гра-
фія
Класич-
не
вірм.
Сх.-
вірм.
Зах.-
вірм.
Українська Класич-
на
вірм.
Сх.-
вірм.
Зах.-
вірм.
Класич-
на
ISO 9985 Число-
ве
значе-
ння
Вимова
Назва букви Вимова (МФА) Транс-
літе-
рація

В західновірменській мові використовуються диграфи էօ для звука [œ] та իւ для звука [ʏ]

Використання для інших мов[ред.ред. код]

Курдська абетка 1921—1928 років на основі вірменської

Впродовж 250-ти років, починаючи з початку 18 століття і до 1950-го року, було надруковано більше 2000 книг турецькою мовою з використанням вірменської абетки. Вірменська абетка використовувалась також турецькомовними вірменами впродовж 1840 — 1890 років [2][3]. В ті часи у Стамбулі виходила преса турецькою мовою вірменським письмом. Вірменським письмом користувались кипчацькомовні вірмени впродовж 1524 — 1669 років, проживавші на Поділлі та на Галичині (Україна)[4]. Вірменська абетка була офіційним письмом курдської мови в 1921 — 1928 роках у Радянській Вірменії[5].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Herouni P. M. Armenians and Old Armenia. Archaeoastronomy. Linguistics. Oldest History. — 2004. — С. 81-87.
  2. Kharatian, A. A. (1995). "Հայատառ թուրքերեն մամուլը (1840—1890-ական թթ.) [Armenian periodicals in Turkish letters (1840-1890s)]". Lraber Hasarakakan Gitutyunneri (in Armenian) (2): 72–85.
  3. Гаркавец А. Н. Кыпчакские языки: куманский и армяно-кыпчакский. — Алма-Ата : «Наука» АН КазССР, 1987. — 223 с. Архівовано з джерела 21 жовтня 2004.
  4. Гаркавец А. Н. 1. Из истории кыпчакоязычных армян // Загадочные украинские армяне, которые говорили, писали и молились по-кыпчакски и 400 лет назад напечатали первую в мире кыпчакскую книгу. — 2003.
  5. https://web.archive.org/web/20150709190907/http://www.skytower.org/~ernstjtremel/downloadableKurdishFiles/Different_Kurdish_Scripts_Comparison.pdf