Кочмержевський Венедикт Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:12, 3 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кочмержевський Венедикт Костянтинович
Ім'я при народженні Кочмержевський Венедикт Костянтинович
Народження 12 березня 1865(1865-03-12) або 1865[1]
Хасав'юрт, Дагестанська АРСР, РСФРР
Смерть 1920
Краснодар, Російська СФРР
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Звання  Генерал-майор (2.4.1917)
Генерал-хорунжий армії Української держави
Командування отаман для доручень Головного інженерного управління Дієвої Армії УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня

Кочмержевський Венедикт Костянтинович (12 березня 1865, Хасав'юрт, Терська область, Російська імперія — ?) — отаман для доручень Головного інженерного управління Дієвої Армії УНР.

Біографія

Народився у місті Хасав'юрт Терської області.

Закінчив Одеське реальне училище, витримав іспит на звання офіцера при Миколаївському Інженерному училищі (у 1883 році), служив у 4-му гренадерському Несвізькому полку. Закінчив офіцерський клас Військово-Електротехнічної школи. З 1 січня 1898 року — завідувач перемінного складу Військово-Електротехнічної школи. З 25 грудня 1909 року — полковник. Серед російських військовиків був відомий публікаціями у військово-інженерній галузі. Під час Першої світової війни — член Інженерного комітету Головного інженерного управління. 1 лютого 1918 року демобілізувався з військової служби. Останнє звання у російській армії — генерал-майор.

За Гетьманату одержав звання генерального хорунжого Армії Української Держави. З 15 листопада 1918 року служив у Головному інженерному управлінні Армії Української Держави, згодом — Дієвої Армії УНР. З 1 липня 1919 року до жовтня 1919 року — отаман для доручень Головного інженерного управління Дієвої Армії УНР.

Подальша доля невідома.

Література

  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
  • Кочмержевський Венедикт Костянтинович. (рос.) // grwar.ruРосійська імператорська армія в Першій світовій війні.
  1. Кочмержевский, Венедикт Константинович // Военная энциклопедияСПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 13. — С. 242.