Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
рос. Дагестанская АССР
ав. Дагъистаналъул АССР
кум. Дагъыстан АССР
лезгин. Дагъустандин АССР
лакськ. Дагъусттаннал АССР
Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1921 – 1991 Дагестан Flag of Dagestan.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Дагестанської АРСР
Дагестанська АРСР на мапі Кавказу
Столиця Махачкала
Форма правління АРСР
Історія
 - Засновано 1921
 - Ліквідовано 1991
 Історія Дагестану
Герб Дагестану
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ

Народи Дагестану
Портал «Дагестан»

Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Дагестанська АРСР) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала в 1921–1993 роках.

Столиця — місто Махачкала.

Історія[ред. | ред. код]

20 січня 1921 на території Дагестанської і частини території Терської областей була утворена Дагестанська Автономна Соціалістична Радянська Республіка[1]. Перший Вседагестанський установчий з'їзд Рад, що проходив 1-7 грудня 1921 року, прийняв Конституцію Дагестанської АСРР. Цьому сприяла діяльність Джелал-ед-Діна Коркмасова

З 6 вересня 1931 Дагестанська АСРР входила до складу Північно-Кавказького краю.

З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 республіка була виведена зі складу Північно-Кавказького краю[2], а також був змінений порядок слів у назві: Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка[3]. Пізніше, 12 червня 1937, Надзвичайним 11-м Загальнодагестанським з'їздом Рад була прийнята Конституція Дагестанської АРСР.

22 лютого 1938 до складу Орджонікідзевського краю були передані п'ять північних районів республіки (Ачикулацький, Караногайський, Каясулінський, Кізлярський, Шелковський). З них було утворено Кізлярський автономний округ з центром у місті Кізлярі[2].

7 березня 1944 в результаті ліквідації Чечено-Інгуської АРСР до Дагестанської АРСР відійшли кілька її гірських районів.

9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були повернуті її території; до складу Дагестанського АРСР зі скасованої Грозненської області увійшла велика частина території колишнього Кізлярського округу, в результаті чого територія Дагестану прийняла сучасні кордони.

24 травня 1991 Дагестанська АРСР була перетворена в Дагестанську РСР у складі РРФСР[4] (що не відповідало ст.85 Конституції СРСР), а 25 грудня 1993 після набуття чинності Конституції РФ — в Республіку Дагестан.

Адміністративний поділ[5][ред. | ред. код]

На 1921 рік республіка мала поділ на 10 округів:

  1. Аварський — центр с. Хунзах
  2. Андійський — с. Ботліх
  3. Гунібський — зміцнення Гуніб
  4. Даргинський — с. Левашов
  5. Казі-Кумухський (Лакський) — с. Казі-Кумух
  6. Кайтаго — Табасаранський — с. Маджаліс
  7. Кюринський — с. Кас-Кент (Касумкент)
  8. Самурський — с. Ахти
  9. Темір-Хан-Шуринський — м. Темір-Хан-Шура
  10. Хасав-Юртивський — слоб. Хасав-Юрт

16 листопада 1922 до складу Дагестанської АСРР з Терської губернії передані Кізлярський округ і Ачикулацький район.

22 листопада 1928 замість округів і районів в республіці утворені 26 кантонів і 2 підкантони.

3 червня 1929 кантони перейменовані в райони, підкантони — у підрайони.

22 лютого 1938 до складу новоутвореного Кізлярського округу Орджонікідзевського краю передані Ачикулацький, Караногайський, Каясулинський, Кізлярський і Шелковський район.

7 березня 1944 зі складу скасованої Чечено-Інгуської АРСР до складу Дагестанського АРСР передані Веденський, Курчалоївський, Ножай-Юртивський, Саясановський, Чеберлоївський, Шароївський райони.

25 червня 1952 на додаток до районного поділу в складі Дагестанської АРСР були утворені 4 округи: Буйнацький, Дербентський, Ізбербашський, Махачкалинський.

24 квітня 1953 округи були скасовані, всі райони відійшли в пряме підпорядкування адміністрації республіки.

9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були передані Андалалський, Веденський, Рітлябський, Шурагатський райони; зі складу скасованої Грозненської області в Дагестанську АРСР передані місто Кізляр, Караногайський, Кізлярський, Крайновський, Тарумовський райони.

Таким чином у 1990 до складу Дагестанської АРСР входило 10 міст республіканського підпорядкування:

  1. Махачкала
  2. Буйнакськ
  3. Дагестанські Огні
  4. Дербент
  5. Ізбербаш
  6. Каспійськ
  7. Кизилюрт
  8. Кізляр
  9. Хасавюрт
  10. Южно-Сухокумськ

і 39 районів:

  1. Агульський — центр с. Тпіг
  2. Акушинський — с. Акуша
  3. Ахвахський — с. Карата
  4. Ахтинський — с. Ахти
  5. Бабаюртівський — с. Бабаюрт
  6. Ботліхський — с. Ботліх
  7. Буйнакський — м. Буйнакськ
  8. Гергебільський — с. Гергебіль
  9. Гумбетівський — с. Мехельта
  10. Гунібський — с. Гуніб
  11. Дахадаєвський — с. Уркарах
  12. Дербентський — м. Дербент
  13. Казбеківський — с. Дилим
  14. Кайтазький — с. Маджаліс
  15. Каякентський — с. Новокаякент
  16. Кизилюртівський — м. Кизилюрт
  17. Кізлярський — м. Кізляр
  18. Кулинський — с. Вачі
  19. Курахський — с. Курах
  20. Лакський — с. Кумух
  21. Левашинський — с. Леваши
  22. Ленінський — с. Карабудахкент
  23. Магарамкентський — с. Магарамкент
  24. Новолакський — с. Новолакське
  25. Ногайський — с. Тереклі-Мектеб
  26. Рутульський — с. Рутул
  27. Сергокалинський — с. Сергокала
  28. Радянській — с. Радянське
  29. Сулейман-Стальський — с. Касумкент
  30. Табасаранський — с. Хучні
  31. Тарумовський — с. Тарумовка
  32. Тляратинський — с. Тлярата
  33. Унцукульський — с. Унцукуль
  34. Хасавюртівський — г. Хасавюрт
  35. Хівський — с. Хів
  36. Хунзахський — с. Хунзах
  37. Цумадинський — с. Агвалі
  38. Цунтинський — с. Бежта
  39. Чародинський — с. Цуриб

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення республіки:

Рік Населення, осіб.
1926 788 098[6]
1939 930 416[7]
1959 1 062 472[8]
1970 1 428 540[9]
1979 1 627 884[10]
1989 1 802 579[11]

Національний склад[ред. | ред. код]

рік Росіяни Аварці Даргинці Кумики Лакці Лезгини Ногайці Азербайджанці Табасарани Тати і
горні гебреї
Чеченці
1926 12,5% 17,7% 13,9% 11,2% 5,1% 11,5% 3,3% 3,0% 4,0% 1,5% 2,8%
1939 14,3% 24,8% 16,2% 10,8% 5,6% 10,4% 0,5% 3,4% 3,6% ? 2,8%
1959 20,1% 22,5% 13,9% 11,4% 5,0% 10,2% 1,4% 3,6% 3,2% 1,6% 1,2%
1970 14,7% 24,4% 14,5% 11,8% 5,0% 11,4% 1,5% 3,8% 3,7% 1,3% 2,8%
1989 9,2% 27,5% 15,6% 12,9% 5,1% 11,3% 1,6% 4,3% 4,3% 0,9% 3,2%

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВСЕРОССИЙСКИЙ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ. ДЕКРЕТ от 20 января 1921 года. ОБ АВТОНОМНОЙ ДАГЕСТАНСКОЙ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ СОВЕТСКОЙ РЕСПУБЛИКЕ. Архів оригіналу за 20 січень 2017. Процитовано 21 травень 2015. 
  2. а б Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920–1992 гг.
  3. Конституция СССР 1936 года, статья 22
  4. Закон РСФСР от 24 мая 1991 года «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР»
  5. Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 2012-02-19. Процитовано 2015-05-21. 
  6. Всесоюзная перепись населения 1926 г. Архів оригіналу за 2015-02-14. Процитовано 2015-05-22. 
  7. Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 2015-02-14. Процитовано 2015-05-22. 
  8. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 2012-02-19. Процитовано 2015-05-22. 
  9. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2015-05-22. 
  10. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2015-05-22. 
  11. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 2011-08-22. 

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]