Мейгеш Юрій Васильович
Юрій Васильович Мейгеш | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 20 січня 1925 село Великий Раковець | |||
Помер | 2 листопада 1999 (74 роки) Мукачеве, Закарпатська область, Україна | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | УжНУ | |||
Мова творів | русинська | |||
Роки активності | з 1944 | |||
Жанр | роман | |||
Членство | СП СРСР | |||
Нагороди |
| |||
| ||||
Мейгеш Юрій Васильович (20 січня 1925, село Великий Раковець — 2 листопада 1999) — український письменник. Заслужений працівник культури УРСР.
Життєпис
Юрій Мейгеш народився 20 січня 1925 року у Великому Раковці (нині — Іршавського району Закарпатської області) в сім'ї селянина-бідняка.
З 1945 року він — на педагогічній роботі. Спочатку працював учителем початкової школи у рідному селі, потім — викладачем історії Зняцівської десятирічної школи. Одночасно навчався на заочному відділенні історичного факультету Ужгородського університету, по закінченню якого став учителем в Мукачівській школі-інтернату.[1] Потім багато років викладав соціальні дисципліни у Мукачівському педагогічному училищі, був відповідальним секретарем закарпатської організації Спілки письменників України.
Автор 23 повістей і романів, деякі з яких перекладалися російською. Твори публікувалися регулярно.
Очолював мукачівське літературне об'єднання «Полум'я» та обласну письменницьку організацію. Згодом увійшов до Народного Руху України. У 1981 році був представником України на XXXVI сесії Генеральної асамблеї ООН.
Помер письменник 2 жовтня 1999 року. Посмертно було видано роман «Одісея залюблених».
Творчість
Розпочав свою літературну діяльність Юрій Мейгеш оповіданням «До неї йду» в журналі «Літературна неділя» 1944 року, яке потім переробив у повість і надрукував у журналі «Жовтень». Творчість письменника по-справжньому розгорнулася в післявоєнний період. Уже в 1950 році надрукував першу повість «На сонячні шляхи». У наступних повістях «Новий день» та «Неспокійні серця» письменник порушив актуальні проблеми сучасності, розповів про визволене закарпатське село та про возз'єднання Закарпаття з Україною.
Життя повоєнного верховинського села Юрій Мейгеш зобразив у романі «Кам'яний ідол» 1966 року, а також у романі «Верховинці». Романи «Верховинці», «Кам'яний ідол» та повісті «Така любов» і «Життя, хвилини, роки» перекладено на російську мову. Окремі уривки із згаданих та інших творів друкувалися в перекладі комі, осетинською, молдавською, чеською, словацькою та угорською мовами.
В останні роки Юрій Мейгеш видає романи «Стихія», «Голгофа», «Фінал драми», «Срібна земля». Закінчив роман «Одісея залюблених».
Останню працю «Страсна ніч», що завершує трилогію, в яку увійшли книги «Верховинці» та «Кам'яний ідол», письменник підготував незадовго до смерті.[1]
Відзнаки
Юрій Мейгеш нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Заслужений працівник культури УРСР. Лауреат премій ім. Андрія Головка та ім. Федора Потушняка (1995[2]).
Почесний громадянин Мукачевого з 1998 року.
Пам'ять про письменника
19 січня 2007 року в мукачівській середній школі № 6 відкрито музей Юрія Мейгеша.[3]
2011 року Мукачівська міська рада заснувала літературну премію імені Юрія Мейгеша, яку вручають з 2012 року.[4]
Примітки
- ↑ а б Юрій Васильович Мейгеш — він навіки прийшов у життя — Мукачівська ратуша, 27.01.2011.
- ↑ Мейгеш Юрій Васильович — Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
- ↑ Закарпаття: В Мукачеві відкрили музей письменнику Юрію Мейгешу — Закарпаття онлайн, 19.01.2007
- ↑ Мукачівські депутати заснували літературну премію Мейгеша — Закарпаття онлайн, 31.08.2011.
Джерело
- Пагиря В. В., Федів Є. Т. Творці історії Мукачева. — Ужгород : ТДВ «Патент», 2011. — 120 с., іл. ISBN 978-617-589-012-7
- Народились 20 січня
- Народились 1925
- Померли 2 листопада
- Померли 1999
- Померли в Мукачеві
- Випускники Ужгородського університету
- Члени Спілки письменників СРСР
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Заслужені працівники культури України
- Уродженці Великого Раковця
- Українські письменники
- Почесні громадяни Мукачеві
- Лауреати Закарпатської обласної премії імені Федора Потушняка