Самофал Валерій Павлович
| Самофал Валерій Павлович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
11 січня 1969 Леб'яже | |
| Смерть |
24 жовтня 2017 (48 років) Мар'їнка | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Вале́рій Па́влович Самофа́л (11 січня 1969 — 24 жовтня 2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1969 року в селі Леб'яже (Чугуївський район, Харківська область). Одружився і проживав в своєму селі.
В часі війни — старший солдат, водій 3-го відділення 2-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону, 92-га бригада. Відслужив за мобілізацією, 15 квітня 2016 року підписав контракт; був водієм «швидкої», евакуйовував поранених.
24 жовтня 2017 року загинув поблизу Мар'їнки — куля снайпера влучила йому в шию.
27 жовтня 2017-го похований у Леб'яжому.
Без Валерія лишилися батько, дружина та двоє дорослих синів.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 6 квітня року № 98/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
Категорії:
- Старші солдати (Україна)
- Народились 11 січня
- Народились 1969
- Померли 24 жовтня
- Померли 2017
- Військовики 92-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Леб'яжого (Чугуївський район)
- Померли в Мар'їнському районі
- Поховані в Чугуївському районі