Леб'яже (Чугуївський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Леб'яже
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Чугуївський район
Рада/громада Леб'язька сільська рада
Код КОАТУУ 6325484501
Облікова картка Леб'яже 
Основні дані
Засноване 1717
Колишня назва Ганнівка
Червоножовтневе
Населення 1534
Площа 2,26 км²
Густота населення 783,19 осіб/км²
Поштовий індекс 63530
Телефонний код +380 5746
Географічні дані
Географічні координати 49°48′11″ пн. ш. 36°54′21″ сх. д. / 49.80306° пн. ш. 36.90583° сх. д. / 49.80306; 36.90583Координати: 49°48′11″ пн. ш. 36°54′21″ сх. д. / 49.80306° пн. ш. 36.90583° сх. д. / 49.80306; 36.90583
Середня висота
над рівнем моря
101 м
Водойми р. Сіверський Донець
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Гракове
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 63530, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Леб'яже, вул. Леніна, 50а, тел. 98-2-18
Сільський голова Несміян Олександр Іванович
Карта
Леб'яже. Карта розташування: Україна
Леб'яже
Леб'яже
Леб'яже. Карта розташування: Харківська область
Леб'яже
Леб'яже
Леб'яже. Карта розташування: Чугуївський район
Леб'яже
Леб'яже

Леб'я́же (з 1717 до 1917 — Ганнівка, з 1917 до 1921 — Червоножовтневе) — село в Україні, в Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 1534 осіб. Орган місцевого самоврядування — Леб'язька сільська рада.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Село Леб'яже розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець у місці впадання в неї річки Леб'яжа, вище за течією на відстані 6 км розташоване село Базаліївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Таганка. За 1,5 км лежить село Пушкарне. Русло річки звивисте, утворює стариці, лимани й озера, зокрема озеро Леб'яже.

Історичні відомості[ред.ред. код]

У 1717 році засноване як село Ганнівка.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Коробчанської волості Зміївського повіту мешкало 1492 осіб (755 чоловічої статі та 737 — жіночої), налічувалось 183 дворових господарства, існувала православна церква та винокуренний завод[1].

Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1 908 осіб[2].

У 1917 році перейменоване в село Червоножовтневе, а в 1921 році отримало назву Леб'яже.

Село постраждало внаслідок голодоморів 1921—1923 рр. і 1932–1933 рр.. Про ці події, а також інші події з історії села, описано в щоденнику колгоспного сторожа Нестора Білоуса, який знайдено в архіві СБУ.[3]

Економіка[ред.ред. код]

  • Птахо-товарна ферма.
  • Цегельний завод.

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Клуб.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Церква Архангела Михаїла.

Персоналії[ред.ред. код]

  • Дейнеховський Петро Іполитович (05.02.1907, с. Леб'яже Чугуївського району Харківської області — + 2000, м. Москва) — український військовик. Учасник Другої світової війни. Генерал-майор артилерії.

У Червоній Армії з 1924 року. Закінчив Українську військово-підготовчу школу (1926), Ленінградську артилерійську школу (1929), Військову академію імені М. В. Фрунзе (1939). Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 року. Служив начальником штабу бригади, командуючим артилерії дивізії, начальником штабу дивізії і командиром бригади. З червня 1944 року служив у Війську Польському командиром бригади, заступником командуючого артилерією армії, командуючим артилерією корпусу і військового округу. В 1955 році закінчив Вищі академічні куси при академії Генерального штабу і продовжив службу в Радянській Армії. Нагороджений 7 радянськими і 2 польськими орденами, рядом медалей. З 1967 року перебував у запасі, жив у Москві.

  • Нестор Білоус (1889—1972) — колгоспний сторож, завдяки якому дійшли відомості про події Голодомору в Україні.

Також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1548)
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  3. Люди Правди: Нестор Білоус. Матеріали Українського інституту національної пам'яті

Джерела[ред.ред. код]