Фененко Володимир Хомич
Володимир Хомич Фененко | ||||||||
| ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження: |
10 лютого 1841 Кролевецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||||||
Смерть: |
27 січня 1916 (74 роки) Петроград, Російська імперія | |||||||
Поховання: | Орел | |||||||
Країна: | Російська імперія | |||||||
Релігія: | православ'я | |||||||
Освіта: | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||||||
Рід: | Фененки | |||||||
Нагороди: |
Володимир Хомич Фененко (10 лютого 1841 — 27 січня 1916) — судовий діяч, сенатор, член Верховного кримінального суду Російської імперії.
Православний. З дворянського роду Фененків. Народився в маєтку Морозівка (с.Камінь) Кролевецького повіту Чернігівської губернії в родині Кролевецького повітового судді Хоми Олександровича Фененка та його дружини Варвари Олександрівни.
У 1862 році закінчив юридичний факультет Київського Університету Святого Володимира зі званням дійсного студента. Наступного року захистив дисертацію, за яку був удостоєний ступеня кандидата прав.
Державну службу почав у 1862 році, в якості виконуючого обов'язки на посаді судового слідчого 2-го дільниці Орловського повіту, в якій і був затверджений у 1865 році. Наступного року був переведений на ту ж посаду в 2-гу дільницю міста Орла, а у 1867 році призначений товаришем прокурора Орловського окружного суду. У 1870 році був призначений прокурором зазначеного суду, в 1877 році — його головою, а в 1883 році — прокурором Саратовської судової палати. В 1893 році на Володимира Хомича покладено було огляд проваджень Оренбурзької палати кримінального і цивільного суду, судових слідчих і прокурорського нагляду Оренбурзької губернії і судових установлень і прокурорського нагляду Тургайської області, а в наступному році — такий же нагляд по Астраханській губернії.
28 листопада 1894 року призначений сенатором, присутнім у кримінальному касаційному департаменті Сенату. У 1899 році був покликаний до участі у Вищому дисциплінарному присутствії, а в 1902 році і до участі в Сполученому присутствії 1-го і касаційних департаментів для перегляду судових рішень губернських присутствій. У 1912 році був посвячений в дійсні таємні радники.
Помер 27 січня 1916 року в Петрограді. Похований в Орлі. Був неодружений.
Нагороди
- Орден Святої Анни 2-го ст. (1871)
- Орден Святого Володимира 3-го ст. (1882)
- Орден Святого Станіслава 1-го ст. (1889)
- Орден Святої Анни 1-го ст. (1892)
- Орден Святого Володимира 2-го ст. (1898)
- Орден Білого Орла (1903)
- Орден Святого Олександра Невського (01.01.1907, діамантові знаки до цього ордена пожалувані 20.11.1914)
- медаль «В память царствования императора Александра III»
- медаль «В память 300-летия царствования дома Романовых»
- «Знак отличия беспорочной службы за L лет»
- знак «В память 200-летия Правительствующего Сената»
Іноземні нагороди
- чорногорський Орден князя Данила I 3-го ст.
Джерела
- Правительствующий Сенат. — Санкт-Петербург, 1912. — С. 119.
- Список гражданским чинам первых трех классов. Исправлен по 1 сентября 1914 года. — Пг., 1914. — С. 97.
- Мурзанов Н. А. Словарь русских сенаторов, 1711—1917 гг. — СПб., 2011. — С. 451.
- Народились 10 лютого
- Народились 1841
- Уродженці Кролевецького повіту
- Померли 27 січня
- Померли 1916
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані в Орлі
- Випускники юридичного факультету Київського університету
- Кавалери ордена Святої Анни 2 ступеня
- Кавалери ордена святого Володимира 3 ступеня
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Кавалери ордена святого Володимира 2 ступеня
- Сенатори Російської імперії
- Уродженці Чернігівської губернії