Мухаммад I ібн Абд аль-Хакк
| Мухаммад I ібн Абд аль-Хакк | |
|---|---|
| Народився | 1202 |
| Помер |
1244 ·загиблий у бою |
| Країна |
 Марокко |
| Національність | Бербери[1] і Зенати[1] |
| Діяльність | правитель |
| Титул | шейх |
| Посада | шейх |
| Конфесія | іслам і сунізм |
| Рід | Мариніди |
| Батько | Абд аль-Хакк I[1] |
| Брати, сестри | Усман I ібн Абд аль-Хакк[1], Абу Юсуф Якуб[1] і Абу Ях'я Абу Бакр[1] |
Мухаммад I ібн Абд аль-Хакк (араб. محمد بن عَبد الحَقّ; нар. 1202 — 1244) — шейх і султан бану-марин в 1240—1244 роках.
Життєпис
Син шейха і султана Абд аль-Хакка I. 1240 року спадкував братові Усману I. Продовжив наступ на володіння Альмохадів. 1242 року захопив Фес і Мекнес, а також практично усе північне Марокко.
Втім вже у 1244 року у битві біля Мекнесу зазнав поразки від халіфа ас-Саїда. В цій битві загинув сам Мухаммад I. Йому спадкував брат Абу Ях'я Абу Бакр.
Джерела
- Charles-André Julien, Histoire de l'Afrique du Nord, des origines à 1830, édition originale 1931, réédition Payot, Paris, 1994