Церква Пресвятої Трійці (Золотий Потік)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:53, 20 листопада 2020, створена Максим Огородник (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Otheruses|Церква Пресвятої Трійці}} {{визначна пам'ятка |тип = |назва = Церква Пресв...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Церква Пресвятої Трійці

Типцерква
Країна Україна
РозташуванняЗолотий Потік

CMNS: Церква Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Церква Пресвятої Трійці — парафія і храм греко-католицької громади Золотопотіцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в смт Золотий Потік Чортківського району Тернопільської області.

Історія церкви

З архівних джерел відомо, що вже у 1608 році у передмісті стояла дерев'яна церква Пресвятої Трійці. У 1774 році її розібрали.

У 1702 році в центрі селища збудували новий храм святого Михаїла. Споруду зводили за кошти Симеона Левковича і Теодора Обаранки.

Наприкінці XIX століття дерев'яну церкву Пресвятої Трійці розібрали. Нову кам'яну церкву Пресвятої Трійці споруджено у 1897 році. Фундаторами цієї церкви були парох о. Дорофей Федорончук і місцевий дідич Володимир Гнєвош. Художники Юліан Левицький і Антон Оріховський оформили інтер'єр церкви. Столярні роботи виконував Микола Душар.

У роки тоталітаризму парафія і храм у 1946 році були приєднані до Московського патріярхату.

У 1990 році на загальних зборах парафіян з ініціативи о. Василя Бігуна прийнято ухвалу про перехід громади в УГКЦ.

У центрі селища є величава фігура Матері Божої. На території лікарні є каплиця на честь святої Анни, у якій щосереди відбуваються богослужіння. На церковному подвір'ї, у приміщенні дзвіниці, є каплиця на честь Зарваницької Матері Божої. При парафії діє братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві», Вівтарна дружина.

Парохи

  • о. Дорофей Федорончук,
  • о. Литвинович,
  • о. Іван-Маркіян Баранюк,
  • о. Йосиф Савраш,
  • о. Михайло Романчук,
  • о. Теофіл Шульгай,
  • о. Василь Бігун (1990—2010),
  • о. Олег Шумелла (2010),
  • о. Володимир Зависляк (з травня 2010).

Джерела