Космирин
| село Космирин | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Бучацький район |
| Рада/громада | Космиринська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 6121283001 |
| Облікова картка | Космирин |
| Основні дані | |
| Населення | 948 |
| Територія | 2.495 км² |
| Густота населення | 379.96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48454 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′58″ пн. ш. 25°14′42″ сх. д. / 48.88278° пн. ш. 25.24500° сх. д.Координати: 48°52′58″ пн. ш. 25°14′42″ сх. д. / 48.88278° пн. ш. 25.24500° сх. д. |
| Водойми | Дністер |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48454, с. Космирин |
| Сільський голова | Боєчко Володимир Васильович[1] |
| Карта | |
  Космирин | |
 Космирин | |
| Мапа | |
Косми́рин — село в Бучацькому районі Тернопільської області (Україна).
Розташоване на р. Дністер, на півдні району, за 25 км від райцентру і найближчої залізничної станції Бучач.
Центр сільради, якій підпорядковане с. Набережне. До Космирина приєднані хутори Гончарка та Млинки. Населення — 937 осіб (2003).
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.
Перша писемна згадка власне про село (поселення) — 1 січня 1457 року: дідич Станіслав з Ходороставу (тепер місто Ходорів Львівської области) з роду Ходоровських гербу Корчак заставив свої села Сновидів та Космирин шляхетному Paulo de Petrilow (Павелу з Петрилова) в обмін на грошову позику.[2]
Діяли українські товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», кооператива.[3]
У травні 2017 в ЗМІ появилася інформація про те, що планується ремонт 10,5 км відтинку місцевої автодороги Порохова — Космирин у 2017 році.[4]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Є церква св. Архістратига Михаїла (1886, дерев'яна; реконструйована 1989), капличка св. Володимира (1994).
- Комплексна пам'ятка природи місцевого значення Космиринська травертинова скеля.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Галичина».
Наразі дитяче населення у селі зросло так, що у 100-річній космиринській школі вчаться у 3 зміни. Село просить про прискорення будівництва нової, що за проектом оцінена у 60 млн гривень.[5]
Громада бучацьких «амішів»[ред. | ред. код]
У селі Космирин велика громада консервативних християн-протестантів, яких місцеві прозивають їх «кашкетниками», бо чоловіки змалку носять картузи. Жінки носять різнобарвні хустки, тому їх ображають назвою «флюмастери».[6][7] У області їх прозивають «амішами», ототожнюючи з заокеанськими амішами. Самі вони називають себе тими, хто «молиться Живому Богу», або «простаками». Космирин є центром бучацьких «амішів», бо саме з цього села походив Іван Деркач (1928—2008) — вчитель та пророк громади до своєї смерті. Також подібна громада є у селах Сновидів й Стінка.[8]
За словами сільського голови Володимира Боєчка, у 2012 році у селі мешкали 1360 осіб, з яких третина є «українськими амішами».[8] За його прогнозом через 10 років вони складуть більше половини населення села. Крім того, багато людей у селі є нашадками віруючих, що стали пиячити.
Християнська громада з'явилася у селі з 1927 року. За Польщі громада добре розвивалася. За Сталіна було сильне гоніння. Наразі старійшиною громади є онук Івана Деркача, хоча вірні кажуть, що «вони усі рівні перед Богом».
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- релігійний діяч Е.-С. Білак,
- громадський діяч В. Кліщук.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сайт Тернопільської обласної ради
- ↑ Аkta grоdskіe i ziеmskіe… — Lwów, 1887. — Т. XII. — S. 245. (лат.), (пол.)
- ↑ Гальчук І., Уніят В. Космирин… — С. 191.
- ↑ На Тернопільщині оновлять дорожнє покриття на чотирьох трасах // Вільне життя плюс — 2017. — № 42 (15882) (31 трав.). — С. 3. — (Події, факти, коментарі).
- ↑ У селі українських Амішів маленька школа тріщить по швах від переповненості
- ↑ Як на Тернопільщині живуть українські мормони // Вікна, СТБ, 30 грудня 2011
- ↑ Андрій Янович. «Ми не такі люди, як решта. Ми дітей не нищим» // Країна, № 102, 20.12.2011
- ↑ а б На Тернопільщині є «столиця» амішів: як живеться поза цивілізацією — інтерв'ю
Література[ред. | ред. код]
- Гальчук І., Уніят В. Космирин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 191. — ISBN 966-528-199-2.
- Гальчук І., Уніят В. Космирин // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 615—616. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Янович А. Кашкетники не святкують Новий рік // Газета по-українськи. — 2011. — № 1347 (30 грудня).
- Янович А. «Ми не такі люди, як решта. Ми дітей не нищим» // Країна. — 2011. — № 102 (20 грудня).
- Kośmierzyn, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883. — Т. IV : Kęs — Kutno. (пол.) — S. 465. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 У селі українських Амішів маленька школа тріщить по швах від переповненості // ТСН, 17 листопада 2015.
|
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»
- Як на Тернопільщині живуть українські мормони // Вікна, СТБ, 30 грудня 2011.
- Космирин: кашкетницька релігія
- Потапова, Ю., Лазур, В. Унікальна релігійна громада мешкає на Тернопільщині / Юлія Потапова, Власта Лазур // НТН. — 2017. — 27 травня.
| |||||||||||
