Берем'яни (Бучацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Берем'яни
Церква св. Миколая
Церква св. Миколая
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Берем'янська сільська рада
Код КОАТУУ 6121280801
Облікова картка Беремяни 
Основні дані
Засноване 1421
Населення 700 (2007)
Поштовий індекс 48464
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°53′13″ пн. ш. 25°26′50″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
344 м
Водойми річки Дністер, Провал
Найближча залізнична станція Пишківці
Місцева влада
Адреса ради с. Берем'яни, Бучацький р-н, Тернопільська обла., 48464
Сільський голова Мукан Іван Захарович
Карта
Берем'яни. Карта розташування: Україна
Берем'яни
Берем'яни
Берем'яни. Карта розташування: Тернопільська область
Берем'яни
Берем'яни

CMNS: Берем'яни на Вікісховищі

Берем'я́ни — село в південно-східній частині Бучацького району Тернопільської області. Центр сільради. До села приєднано хутори Млинки (нині незаселений) та Говда.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване біля місця впадіння Стрипи в Дністер на скелястій геологічній платформі, південний схил якої утворює Червону гору. Поряд є гори Говда та Говдина.

Історія[ред. | ред. код]

Краєвид околиць с. Берем'яни. Гора Говда

На території Берем'ян розкопані поховання доби міді, бронзи та 5 курганів скіфських часів.

Берем'яни на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Перша писемна згадка про село датується XV століттям. Ще одна згадка про село — документ, «виставлений» Юрієм Гедигольдом у Червоногороді 19 травня 1421 року, де свідком записаний Тишна з Берем'ян.[1]

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563-64 років власником села був шляхтич Мацей Влодек, у селі була православна церква.[2]

1 квітня 1928 р. вилучено гміну (громаду) Берем'яни з Заліщицького повіту та включено до Бучацького повіту[3].

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Берем'яни включено до новоствореної у Бучацькому повіті об'єднаної сільської гміни Язловець II[4].

У 1939 році в селі проживало 1680 мешканців (1270 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників, 60 поляків і 50 євреїв)[5].

До 1939 року діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл» (з 1933 року  місцеве «гніздо» товариства «Сокіл-Батько»), кооператива «Зоря».

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Історії[ред. | ред. код]

  • пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни, споруджений 1976 (охоронний номер 275)
  • українсько-польське кладовище з гробівцем дідичів — баронів Гейделів XIX ст. (охоронний номер 3137)

Археології[ред. | ред. код]

  • поселення Берем'яни III, черняхівська культура, III–IV ст. н. е. (охоронний номер 2087)
  • поселення Берем'яни V, трипільська культура, IV–III ст. н. е. (охоронний номер 287)
  • стоянка Берем'яни I, пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2087)
  • стоянка Берем'яни II, пізній палеоліт, 40-10 тис. років тому (охоронний номер 2089)
  • стоянка Берем'яни IV, мезоліт, XII–VII тис. до н. е. (охоронний номер 1238)

Природи[ред. | ред. код]

Дністровський каньйон - Вигляд із Дністра на Червону гору - 09093553.jpg
Червона гора

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятники:

  • на честь скасування панщини (відновлений 1990)

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква святого Миколая, споруджена 1877 року на місці давньої дерев'яної церкви.

При в'їзді в село споруджена каплиця. На центральній вулиці встановлена фігура Богородиці, уздовж вулиці від початку села до церкви — Хресна дорога.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека.

Населення[ред. | ред. код]

На початок 2001 року в селі проживало 732 особи.

Народилися[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

  • Еразм Станіслав барон Гейдель (†16.XII.1888)[7]
  • Францішек Томаш Маріан барон Гейдель (16.VIII.1939)[7]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Про село видані книги Б. Рафалюка «Берем'яни» та П. Рафалюка «Закоханий у життя і квіти» (обидві — 2002).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Віталій Михайловський. Podole po Grunwaldzie (1410–1430): walka Witolda z Jagiełłą Архівовано 4 червень 2015 у Wayback Machine.. — S. 125. (пол.)
  2. Віталій Михайловський. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. Архівовано 27 травень 2015 у Wayback Machine. // Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 139. — ISSN 0130-5247
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o wyłączeniu gminy Beremiany z powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem i o włączeniu jej do powiatu buczackiego w temże województwie. (пол.)
  4. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 631 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu buczackiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 13.
  6. Перевальська виховна колонія. Архів оригіналу за 29 червень 2012. Процитовано 6 травень 2014. 
  7. а б в г д Heydel 01 Архівовано 6 квітень 2015 у Wayback Machine. (пол.)
  8. Dzieduszyccy (03) Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine. (пол.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg «Берем'яни мої» (пісня) // Відеоканал Миколи Василечка, 16 січня 2015, оновлено 21 жовтня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Берем'яни мої // Студія «Клен», 11 березня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg На Тернопільщині на території недіючого кар'єру видобували камінь // Телеканал ІНТБ, 14 травня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Як Берем'яни, Дуліби і Жнибороди гуляли на весіллі // Відеоканал с. Жнибороди.