Галаган Іван Григорович
| Іван Григорович Ґалаґан | |
|---|---|
 | |
| Прилуцький полковник | |
| 1763 — 1767 | |
| Попередник | Григорій Ґалаґан |
| Наступник | Петро Горленко |
|
| |
| Народився |
невідомо |
| Помер |
1789 Сокиринці |
| Країна | Російська імперія |
| Національність | українець |
| Рід Ґалаґани | |
| Батько | Григорій Гнатович Ґалаґан |
| У шлюбі з | Катерина Юхимівна Дараган |
| Діти | Григорій |
Іван Ґалаґа́н (? — 1789) — український політичний діяч доби Гетьманщини. Полковник Прилуцького адміністративного полку (1763–1767)[1].
Життєпис
Після смерті Григорія Гнатовича Ґалаґана, маєтки в Сокиринцях перейшли у спадок його єдиному синові Івану. Іван до цього часу служив у козацькому війську і мав почесне звання бунчукового товариша, чотири роки (25.08.1763-1767) керував прилуцьким полком замість батька. У 1780-90 рр. служив повітовим суддею в Прилуках. У Сокиринцях Іван Григорович побудував новий двоповерховий дерев'яний будинок на кам'яному фундаменті.
Одружився Іван Григорович в 1754 році на чотирнадцятирічній дочці київського полковника, племінниці гетьмана Кирила Розумовського Катерині Юхимівні Дараган, яка згодом отримала від батька і братів у спадок величезні багатства, однак шлюб цей був нещасливим, — вже маючи трьох дітей, подружжя роз'їхалося. Ґалаґан хотів навіть офіційно розлучитися однак дружина розлучення не дала. Іван Григорович часто хворів, жив тихо.
Помер в 1789 році, залишивши синові Григорію 6000 душ кріпаків.
Його дружина після розриву купила невеличкий маєток в Івківцях під Прилуками і прожила там багато років. В цей час померли два її брата і їй з сестрою (княгиня Хованська) дісталися великі і багаті маєтки на Полтавщині і Чернігівщині (Лемеші, Михайлівка, Мостище, Рудьківка, Данівка, Покорщина). Катерина Юхимівна з дітьми переїхала в Покорщину під Козельцем і зажила на широку ногу, оточивши себе слугами і безліччю декоративних собачок. Розмовляла тільки на «малоросійському діалекті». Померла вона у 83 роки в 1823 році і похована в Георгіївському монастирі у Данівці поблизу Козельця. Іван Григорович Ґалаґан помер в 1789 році, поховали його біля «домової» церкви у Сокиринському саду.
Сім'я
- Дружина — Катерина Юхимівна Дараган, племінниця гетьмана Кирила Розумовського.
- Син — Григорій (1768—1803), навчався у Лейпцигу. Поселився у Сокиринцях, одружився з дочкою Милорадовича Іриною Антонівною. Побудував кам'яну церкву у Сокиринцях.
- Доньки — Віра і Уляна, вийшли заміж за сербів Федора Чорбу і Івана Стоянова.
Примітки
- ↑ Степанов В. П. Русское служилое дворянство 2-й пол. XVIII в. СПб., 2000: С. 82-431, 83-444, 84-437.
Література
- Модзалевский, В. Л. Малороссійский родословник, Киев, 1908.
- Видайчук, Тетяна Леонідівна. «Записки» І.Г. Галагана — малодосліджена пам’ятка староукраїнської мови XVIII ст., С. 100-105 // Слово і речення: синтактика, семантика, прагматика. Матеріали міжнародної наукової конференції. – КУБГ, 2013. – 315 с.
- Горобець В. Й. Недосліджена пам’ятка мови і культури XVIII ст. // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – 2002. – Вип. 6. – С. 34-39
- «Записки поседневніи» І. Г. Галагана. Книга І. Рукопис, 90 арк. / Інститут рукописів НБУ ім. В. І. Вернадського, ф. І, № 1043. // Книга ІІ. Рукопис, 98 арк. / там же, ф. І, № 3421.