Галаган Іван Григорович
| Іван Григорович Галаган | ||
 | ||
 | ||
| Родовий герб Гіпоцентавр | ||
| ||
|---|---|---|
| 1763 — 1767 | ||
| Попередник: | Григорій Галаган | |
| Наступник: | Петро Горленко | |
| Народження: |
Сокиринці | |
| Смерть: |
1789 Сокиринці, Срібнянський район, Чернігівська область | |
| Країна: | Російська імперія | |
| Рід: | Ґалаґани | |
| Батько: | Григорій Гнатович Галаган | |
| Мати: | Олена Михайлівна Дуніна-Борковська | |
| Діти: | Григорій | |
Галаган Іван Григорович (1740 або 1739 — 1789) — прилуцький полковник (25 серпня 1763 — 1767).
Життєпис[ред. | ред. код]
В юні літа Іван Галаган служив в козацькому війську, де здобув чин бунчукового товариша (1763), а відтак «за дорученням» батька очолив Прилуцький полк. У 1780 рр. служив повітовим суддею в Прилуках. У Сокиринцях Іван Григорович побудував новий двоповерховий дерев'яний будинок на кам'яному фундаменті.[1]
Одружився Іван Григорович в 1754 році на чотирнадцятирічній дочці київського полковника, племінниці гетьмана Кирила Розумовського Катерині Юхимівні Дараган, яка згодом отримала від батька і братів у спадок величезні багатства, однак шлюб цей був нещасливим, — вже маючи трьох дітей, подружжя роз'їхалося. Ґалаґан хотів навіть офіційно розлучитися, однак дружина розлучення не дала. Іван Григорович часто хворів, жив тихо.
Помер в 1789 році, залишивши синові Григорію 6000 душ кріпаків.
Його дружина після розриву купила невеличкий маєток в Івківцях під Прилуками і прожила там багато років. В цей час померли два її брата і їй з сестрою (княгиня Хованська) дісталися великі і багаті маєтки на Полтавщині і Чернігівщині (Лемеші, Михайлівка, Мостище, Рудьківка, Данівка, Покорщина). Катерина Юхимівна з дітьми переїхала в Покорщину під Козельцем і зажила на широку ногу, оточивши себе слугами і безліччю декоративних собачок. Розмовляла тільки на «малоросійському діалекті». Померла вона у 83 роки в 1823 році і похована в Георгіївському монастирі у Данівці поблизу Козельця. Іван Григорович Ґалаґан помер в 1789 році, поховали його біля «домової» церкви у Сокиринському саду.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Дружина — Катерина Юхимівна Дараган, донька полковника Юхима Дарагана, племінниця гетьмана Кирила Розумовського.
- Син — Григорій (1768—1803), навчався у Лейпцигу. Поселився у Сокиринцях, одружився з дочкою Милорадовича Іриною Антонівною. Побудував кам'яну церкву у Сокиринцях.
- Доньки — Віра і Уляна, вийшли заміж за сербів Федора Чорбу і Івана Стоянова.
-
Батько, Григорій Гнатович
початок 1760-х років, автор невідомий -
Дружина, Катерина Юхимівна
кінець XVIII століття, автор невідомий -
Син, Григорій Іванович
початок 1790-х років, автор невідомий -
Григорій Іванович
1795 або 1796 рік, автор невідомий -
Невістка, Ірина Милорадович, дружина Григорія Івановича
початок 1790-х років, автор кріпак Федір Землюков
.jpg)
_(Portrait,_end_18th_century,_unknown_author).jpg)
.jpg)
_(Portrait,_beg_1790s,_Fedir_Zemlyukov).jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Степанов В. П. Русское служилое дворянство 2-й пол. XVIII в. СПб., 2000: С. 82-431, 83-444, 84-437.
Література[ред. | ред. код]
- Модзалевский, В. Л. Малороссійский родословник, Киев, 1908.
- Видайчук, Тетяна Леонідівна. «Записки» І.Г. Галагана — малодосліджена пам’ятка староукраїнської мови XVIII ст. [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.], С. 100-105 [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Слово і речення: синтактика, семантика, прагматика. Матеріали міжнародної наукової конференції. – КУБГ, 2013. – 315 с.
- Горобець В. Й. [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] Недосліджена пам’ятка мови і культури XVIII ст. // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – 2002. – Вип. 6. – С. 34-39
- «Записки поседневніи» І. Г. Галагана. Книга І. Рукопис, 90 арк. / Інститут рукописів НБУ ім. В. І. Вернадського, ф. І, № 1043. // Книга ІІ. Рукопис, 98 арк. / там же, ф. І, № 3421.