Козелець

смт Козелець
Герб Козельця	Прапор Козельця
	Центральна площа
	Козелець на карті України
Країна	Україна
Область/АРК	Чернігівська область
Район/міськрада	Козелецький район
Рада	Козелецька селищна рада
Код КОАТУУ:	7422055100
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Засноване	XVII століття
Магдебурзьке право	1656 р.
Площа	8,44 км²
Населення	▼8251 (01.01.2011)
Поштовий індекс	17000
Телефонний код	+380 4646
Географічні координати	50°54′59″ пн. ш. 31°06′53″ сх. д. / 50.91639° пн. ш. 31.11472° сх. д.
Водойма	Остер
Відстань
Найближча залізнична станція:	Бобровиця
Селищна влада
Адреса	17000, Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт. Козелець, вул. Ф.Сидорука, 9
Голова селищної ради	Федченко Петро Олексійович
Карта
	; Козелець
	; Козелець

Козеле́ць — селище міського типу, районний центр Козелецького району Чернігівської області. Розташоване на березі річки Остер, поряд з автотрасою Київ-Чернігів. Населення — 8,9 тисяч мешканців^[2].

Зміст

1 Герб
2 Прапор
3 Історія
- 3.1 Заснування. Походження назви
- 3.2 Хронологія
4 Сучасність
5 Історичні пам'ятки
6 Персоналії
7 Галерея
8 Примітки
9 Джерела та посилання

Герб[ред. • ред. код]

Герб Козельця — срібний козел із золотими рогами та ратицями і золотою кулею з хрестом на спині.

Прапор Козельця — зелено-блакитно-жовте полотнище з виділенням білого квадрату у верхньому лівому куті на дві третини ширини прапора. Білий квадрат з гербом міста є традиційним для всіх прапорів самоврядних територій. Зелений колір символізує належність Козельця до Чернігівської губернії. Блакитний і жовтий — символи Української держави, які з'явилися на прапорі міста за доби Центральної Ради, а до цього на їх місці були кольори Російської імперії — біло-блакитно-червоні.

Історія[ред. • ред. код]

Заснування. Походження назви[ред. • ред. код]

Відомий з 17 століття як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої під назвою Козлоград. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин — польових квітів козелець.

Хронологія[ред. • ред. код]

З 1649 р. — центр Козелецької сотні Київського полку.

1656 — надане маґдебурзьке право.

1662 — в Козельці відбулася козацько-старшинська рада, на якій було обрано гетьманом України Якима Сомка.

1669 — місто зруйновано татарами.

1708 року в Козелець переведено полкове управління Київського полку — тут жили полковник та інша козацька старшина, місто залишалось адміністративним центром полку до 1781 року.

З 1782 року Козелець — повітове місто Київского намісництва, 1797 — Малоросійської, 1802 — Чернігівської губернії. В 1752 була заснована козелецька лікарня, з 1765 діяла кінна пошта. У середині 18 ст. виникають мануфактури: 4 шкіряні та одна сально-шкіряна. У 1866 — 441 двір, 4459 жителів, повітове та парафіяльне училища, тютюнова фабрика, 2 цегляні заводи, проходило 5 ярмарок у рік; 1897 — 638 дворів, 5786 жителів.

На початку 20 ст. в Козельці діяли 3 початкові школи, чоловіча гімназія (1912), жіноча прогімназія (1914), Козелецьке вище початкове училище (1913). 1906–1916 виходив щотижневик «Листок объявлений Козелецкого уездного земства».

Весною 1846 в Козельці побував Т. Г. Шевченко, коли за завданням Археографічної комисії подорожував, щоб замалювати історичні архітектурні та історичні пам'ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» описав Козелець і його архітектурну пам'ятку собор Різдва Богородиці.
29 вересня 1943 року нацистські сили вибиті з Козельця радянськими військами.

Сучасність[ред. • ред. код]

Історичні пам'ятки[ред. • ред. код]

Див. також: Пам'ятники Козельця

Собор Різдва Богородиці (1753–1766).
Садиба «Покорщина» (18 століття).
Миколаївська церква (1784).
Будинок полкової канцелярії (1756–1760).
Вознесенська церква (1866–1864). Недіюча, в її приміщенні функціонує Музей історії ткацтва Чернігівщини.

Персоналії[ред. • ред. код]

Бабко Юрій Васильович — український історик, дослідник діяльності Комуністичної партії України.
Богомолець Євстафій Федорович (між 1750 і 1755–1811) — бургомістр Козельця (1789 р.). Прямий предок академіка Олександра Богомольця (1881–1946) і засновниці історико-культурного комплексу «Замок Радомисль^[3]», доктора Ольги Богомолець (нар. 1966)
Ващенко Костянтин Ілліч — український радянський вчений у галузі ливарного виробництва.
Карасик Владлен Михайлович — народний депутат України.
Кізимовська Ольга Василівна — український режисер по монтажу.
Левітанський Юрій Давидович — російський поет та перекладач.
Неговський Володимир Олександрович — радянський патофізіолог, основополож
Онищенко Віктор Павлович — Герой Радянського Союзу
Пашковський Володимир Ігорович — український байкар та поет.
Политанський Кирило — духівник, святий мученик, канонізований Грецькою православною церквою.
Ставовий Георгій Михайлович — український кінорежисер.
Тарас-Тарловський Кирило Миколайович — духівник Катерини ІІ, відомий в історії як «Дикий піп».
Тьомкін Айзик — член Української Центральної Ради.
Цирельсон Лейб Мойсеєвич — рабин, видатний єврейський релігійний діяч.

Галерея[ред. • ред. код]

Печатка Козелецького магістрату. 1698
Собор Різдва Богородиці
Миколаївська церква
Вознесенська церква
На центральній вулиці домінують собор і його дзвіниця
Будинок полкової канцелярії (Центральна районна бібліотека)
Садиба «Покорщина». Панський будинок
Кам'яниця Дараганів
Пам'ятник воїнам-афганцям
Центральна площа
Центральна площа - 19 червня 2009 р.
Погруддя Тарасові Шевченку у міському парку
Погруддя Тарасові Шевченку у міському парку, 19.06.2009
Пам'ятний знак на шляху процесії перезахоронення Т.Г.Шевченка. у травні 1861 р. у м.Козелець. Вигляд 19.06.2009.
Будинок районної ради та адміністрації
Будівля Ресторану поблизу центральної площі у Козельці
Срібна монета «Собор Різдва Богородиці в Козельці» (10 грн., 2002 рік, 925 проба)