Козелець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Козелець
Kozele r.gif Kozelts prapor.png
Герб Козельця Прапор Козельця
Центральна площа
Центральна площа
Козелець на карті України
Козелець на карті України
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Козелецький район
Рада Козелецька селищна рада
Код КОАТУУ: 7422055199
Облікова картка Козелець 
Основні дані
Засноване 1098 [1]
Магдебурзьке право 1656 р.
Статус з 1924 року
Площа 8,44 км²
Населення 8 142 (01.01.2016) [2]
Густота 977 осіб/км²
Поштовий індекс 17000
Телефонний код +380 4646
Географічні координати 50°54′59″ пн. ш. 31°06′53″ сх. д. / 50.91639° пн. ш. 31.11472° сх. д. / 50.91639; 31.11472
Висота над рівнем моря 113 м
Водойма Остер
Відстань
Найближча залізнична станція: Бобровиця
До обл. центру:
 - автошляхами: 67,6 км
Селищна влада
Адреса 17000, Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт. Козелець, вул. Ф.Сидорука, 9
Голова селищної ради Бригинець Валентин Петрович
Карта
Козелець is located in Україна
Козелець
Козелець
Козелець is located in Чернігівська область
Козелець
Козелець

Commons-logo.svg Козелець у Вікісховищі

Козеле́ць — селище міського типу, районний центр Козелецького району Чернігівської області. Розташоване на березі річки Остер, поряд з автотрасою E95 (Київ-Чернігів), E101М01 та E381. Населення — 8,9 тисяч мешканців[3].

Символіка[ред.ред. код]

Герб Козельця — срібний козел із золотими рогами та ратицями і золотою кулею з хрестом на спині. Прапор Козельця — зелено-блакитно-жовте полотнище з виділенням білого квадрату в горішньому лівому куті на дві третини ширини прапора.

Докладніше: Герб Козельця
Докладніше: Прапор Козельця

Історія[ред.ред. код]

Заснування. Походження назви[ред.ред. код]

Відомий з XVII століття як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин — польових квітів козелець.

На «Спеціальному та докладному плані України...» де Боплана (1650) та на пізніших мапах позначено як Kesellze.[4][5]

Хронологія[ред.ред. код]

  • З 1649 р. — центр Козелецької сотні Київського полку.
  • 1656 — надане магдебурзьке право.
  • 1662 — у Козельці відбулася козацько-старшинська рада, на якій було обрано гетьманом України Якима Сомка.
  • 1669 — місто зруйноване татарами.
  • 1708 року до Козельця переведено полкове управління Київського полку — тут жили полковник та інша козацька старшина, місто залишалось адміністративним центром полку до 1781 року.
  • З 1782 року Козелець — повітове місто Київського намісництва, 1797 — Малоросійської, 1802 — Чернігівської губернії. В 1752 була заснована козелецька лікарня, з 1765 діяла кінна пошта. У середині XVIII ст. виникають фабрики: 4 шкіряні та одна сально-шкіряна. У 1866 — 441 двір, 4459 жителів, повітове та парафіяльне училища, тютюнова фабрика, 2 цегляні заводи, проходило 5 ярмарків на рік; 1897 — 638 дворів, 5786 жителів.
  • На початку XX ст. в Козельці діяли 3 початкові школи, чоловіча гімназія (1912), жіноча прогімназія (1914), Козелецьке вище початкове училище (1913). 19061916 виходив щотижневик «Листок объявлений Козелецкого уездного земства».
  • Весною 1846 в Козельці побував Т. Г. Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії подорожував, аби замалювати історичні архітектурні та історичні пам'ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» описав Козелець і його архітектурну пам'ятку собор Різдва Богородиці.
  • 29 вересня 1943 року нацистські сили вибиті з Козельця радянськими військами.

Сучасність[ред.ред. код]

Історичні пам'ятки[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятники Козельця

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення[6][ред.ред. код]

1897 1959 1979 1989 2001 2016
5,141 5,774 8,416 9,545 8,916 8 142

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[7][ред.ред. код]

українська мова російська
96,24% 3,26%

Персоналії[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Смт. Козелець на сайті Верховної Ради України.
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  3. Станом на 2005 рік.
  4. Спеціальна та докладна карта України на сайті vlasenko.net
  5. Мапа Боплана 1670
  6. Банк даних Державної служби статистики України
  7. Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
  8. Богомолець. О. „Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia“. — Київ, 2013

Джерела та посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.