Козелець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Козелець
Kozele r.gif Kozelts prapor.png
Герб Козельця Прапор Козельця
Центральна площа
Центральна площа
Козелець на карті України
Козелець на карті України
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Козелецький район
Рада Козелецька селищна громада
Код КОАТУУ: 7422055199
Облікова картка Козелець 
Основні дані
Засноване 1098 [1]
Магдебурзьке право 1656 р.
Статус з 1924 року
Площа 8,44 км²
Населення 8 063 (01.01.2017) [2]
Густота 955 осіб/км²
Поштовий індекс 17000
Телефонний код +380 4646
Географічні координати 50°54′59″ пн. ш. 31°06′53″ сх. д. / 50.91639° пн. ш. 31.11472° сх. д. / 50.91639; 31.11472
Висота над рівнем моря 113 м
Водойма Остер
Відстань
Найближча залізнична станція: Бобровиця
До обл. центру:
 - автошляхами: 67,6 км
Селищна влада
Адреса 17000, Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт. Козелець, вул. Ф. Сидорука, 9
Голова селищної ради Бригинець Валентин Петрович
Карта
Козелець is located in Україна
Козелець
Козелець
Козелець is located in Чернігівська область
Козелець
Козелець

Commons-logo.svg Козелець у Вікісховищі

Козеле́ць — селище міського типу, районний центр Козелецького району Чернігівської області. Розташоване на березі річки Остер, поряд з автотрасою E95 (Київ-Чернігів), E101М01 та E381. Населення — 8 тисяч мешканців[3].

Символіка[ред.ред. код]

Герб Козельця — срібний козел із золотими рогами та ратицями і золотою кулею з хрестом на спині. Прапор Козельця — зелено-блакитно-жовте полотнище з виділенням білого квадрату в горішньому лівому куті на дві третини ширини прапора.

Докладніше: Герб Козельця
Докладніше: Прапор Козельця

Історія[ред.ред. код]

Заснування. Походження назви[ред.ред. код]

Відомий з XVII століття як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин — польових квітів козелець.

На «Спеціальному та докладному плані України...» де Боплана (1650) та на пізніших мапах позначено як Kesellze.[4][5]

Особливо відомим Козелець став з початку XVII ст. На цей час місто уже значиться як досить важливий та надійно укріплений пункт на східних рубежах Речі Посполитої, до складу якого воно входило. У цей час високого рівня тут досягла культура землеробства та пов'язані з нею сировинні й переробні галузі, особливо млинарство. Проте вільний та повноцінний розвиток народу гальмувався соціальним гнітом, якого зазнавали найширші верстви населення. До того ж, чим далі він підсилювався ще й національним та релігійним визисками. Особливо виснажливими та морально нестерпними були військові постої й примусове окатоличення. Тому в селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти у 20–З0-х роках XVII ст. населення брало найактивнішу участь. Могутня енергія народної стихії знайшла своє вивільнення у ході Визвольної війни українського народу 16481654 років. Козелець став сотенним містом. У складі Київського полку сотня відзначалася мужністю й героїзмом у найважливіших битвах: під Пилявцями, Берестечком, Батогом та ін. Вагомий внесок у справу визвольної боротьби було гідно оцінено гетьманом. У своїй книжці 100 визначних місць України Ігор Шаров зазначає, що грамотою від 1656 року Богдан Хмельницький надавав Козельцю Магдебурзьке право. Це право підтверджувалося і російським урядом, що було дуже важливим у справі захисту від феодального свавілля. Магдебурзьке право надавало можливість створювати органи самоврядування, обирати магістрат на чолі з війтом, підлеглому тільки гетьманові.

З 1708 року Козелець стає центром управління Київського полку. Цей статус, а також розвиток ремесел і торгівлі спричинили швидке зростання та розширення самого міста. Часи особливого піднесення міста припадають на 70-ті роки XVIII ст. Безперечно, цьому сприяв стрімкий соціальний злет уродженця цих місць Олексія Розумовського, що походив з українського козацького роду Розумів. Він народився в селі Лемеші Козелецького району.

Хронологія[ред.ред. код]

  • З 1649 р. — центр Козелецької сотні Київського полку.
  • 1656 — надане магдебурзьке право.
  • 1662 — у Козельці відбулася козацько-старшинська рада, на якій було обрано гетьманом України Якима Сомка.
  • 1669 — місто зруйноване татарами.
  • 1708 року до Козельця переведено полкове управління Київського полку — тут жили полковник та інша козацька старшина, місто залишалось адміністративним центром полку до 1781 року.
  • З 1782 року Козелець — повітове місто Київського намісництва, 1797 — Малоросійської, 1802 — Чернігівської губернії. В 1752 була заснована козелецька лікарня, з 1765 діяла кінна пошта. У середині XVIII ст. виникають фабрики: 4 шкіряні та одна сально-шкіряна. У 1866 — 441 двір, 4459 жителів, повітове та парафіяльне училища, тютюнова фабрика, 2 цегляні заводи, проходило 5 ярмарків на рік; 1897 — 638 дворів, 5786 жителів.
  • На початку XX ст. в Козельці діяли 3 початкові школи, чоловіча гімназія (1912), жіноча прогімназія (1914), Козелецьке вище початкове училище (1913). 19061916 виходив щотижневик «Листок объявлений Козелецкого уездного земства».
  • Весною 1846 в Козельці побував Т. Г. Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії подорожував, аби замалювати історичні архітектурні та історичні пам'ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» описав Козелець і його архітектурну пам'ятку собор Різдва Богородиці.
  • 29 вересня 1943 року нацистські сили вибиті з Козельця радянськими військами.

Сучасність[ред.ред. код]

8 квітня 2017 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в Козельці здійснив освячення престолу і першу Божественну літургію Вознесенського храму[6]

Історичні пам'ятки[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятники Козельця

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення[7][ред.ред. код]

1897 1959 1979 1989 2001 2016
5,141 5,774 8,416 9,545 8,916 8 142

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[8][ред.ред. код]

українська мова російська
96,24% 3,26%

Персоналії[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Смт. Козелець на сайті Верховної Ради України.
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. Станом на 2017 рік.
  4. Спеціальна та докладна карта України на сайті vlasenko.net
  5. Мапа Боплана 1670
  6. Освячення Вознесенського храму в смт Козелець на Чернігівщині
  7. Банк даних Державної служби статистики України
  8. Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
  9. Богомолець. О. „Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia“. — Київ, 2013

Джерела та посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.