Галаган Григорій Гнатович
| Григорій Гнатович Галаган | ||
 | ||
 | ||
| Родовий герб Гіпоцентавр | ||
| ||
|---|---|---|
| 1739 — 1764 | ||
| Попередник: | Петро Носенко | |
| Наступник: | Іван Галаган | |
| Народження: |
20 листопада 1716 Сокиринці | |
| Смерть: |
24 грудня 1777 (61 рік) Сокиринці, Срібнянський район, Чернігівська область | |
| Освіта: | Києво-Могилянська академія | |
| Рід: | Ґалаґани | |
| Батько: | Гнат Іванович Ґалаґан | |
| Мати: | Олена Тадрина | |
| Діти: | Іван, Олена | |
Григо́рій Галага́н (20 листопада 1716 — 24 грудня 1777) — український політичний діяч доби Гетьманщини. Полковник Прилуцького адміністративного полку (1739–1763). Член Генеральної військової канцелярії Гетьманщини. Автор спогадів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з козацької старшини. Син чигиринського, прилуцького полковника Гната Івановича Ґалаґана та Олени Антонівни Тадрини, онуки київського війта Ждана Тадрини. Навчався у Києво-Могилянській академії. З 1740 року — прилуцький полковник. Учасник військових походів: Дністровського 1738 року, Азовського 1741 року, Пруського 1760 під час Семирічної війни.
Учасник коронації імператриці Єлизавети I у Москві 1742.
1750 року Григорій Ґалаґан брав участь у засіданні ради у Глухові з приводу затвердження Кирила Розумовського гетьманом України. Від гетьмана Кирила Розумовського 1752 одержав універсал на місто Варву й низку сіл: Озеряни, Рудівку, Дігтярі, Сокиринці та інші. Володів понад 4 тисяч кріпаків.
1750 року призначений членом Генеральної військової канцелярії. У 1763 році Григорій Ґалаґан відійшов від урядової роботи, передавши владу сину Івану.
1771 року залишив автобіографічні спогади «Жизнь моя». Похований у своєму маєтку в селі Сокиринці (тепер Чернігівської області).
Портрети[ред. | ред. код]
На сьогодні в зібраннях Чернігівського обласного художнього музею збереглись два прижиттєвих портрети полковника з родинної колекції в Сокиринцях.
Перший портрет було намальовано приблизно 1740 р. де молодий полковник був вдягнений в угорський однострій, а саме дулам — угорську однобортну куртку короткого обтяжного крою з вузькими рукавами і сторчовим коміром. Другий портрет так само був поясним офіційно-представницьким, але Григорій Галаган тут зображений в козацько-старшинському однострої з кунтушем зміненим на кирею темного сукна.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Григорій Ґалаґан [Архівовано 20 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
