Паливно-хімічні ресурси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Паливно-хімічні ресурси (рос. ресурсы топливно-химические, англ. fuel and chemical resources, нім. chemische Brennstoffressourcen f pl) – сукупність розвіданих і прогнозованих запасів корисних копалин вуглецевого та вуглеводного складу.

У світі

Первинні світові Р.п.-х. (рис.) включають ресурси вугілля, нафти, газу, горючих сланців. У XXI ст. різко зростатиме частка рідкого палива з вугілля, зменшуватиметься частка нафти, а згодом і газу.

В Україні

В Україні є всі види цих ресурсів, більшість з них інтенсивно використовують. Основні Р.п.-х. – кам’яне і буре вугілля, запаси якого за категоріями А+В+С1 становлять 43114,1 (буре – 2584,8) млн т, С2 – 10926,4 (319,5) млн т (1999 р.). У найбільшому – Донецькому кам’яновугільному басейні 47,1% складає енергетичне вугілля, 31,3% – коксівне, 21,5% – антрацити. На коксохімічних заводах з нього одержують кокс та 150 найменувань хімічної продукції. Львівсько-Волинський кам’яновугільний бас. має 57% енергетичного і 43% коксівного вугілля, запаси якого за категоріями А+В+С1 – 1180,8 млн т, С2 – 259,3 млн т. Буровугільні ресурси зосереджені у Дніпровському буровугільному басейні. Запаси за категоріями А+В+С1 – бл. 1,9 млрд т (1999). Вугілля середньозольне, використовують в основному як паливо після брикетування. Запаси торфу за категоріями А+В+С1 – 660 млн т, С2 – 276 млн т. Прогнозні ресурси горючих сланців становлять 500 млрд т. Запаси нафти і газу зосереджені, в основному, у Дніпровсько-Донецькій нафтогазоносній області, Передкарпатській нафтогазоносній області.

Див. також

Література