Ресурси і запаси хрому

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ресурси і запаси хрому (рос. ресурсы и запасы хрома, англ. chrome resources and reserves; нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Chrom).

Загальні характеристики[ред. | ред. код]

Виявлені ресурси хромових руд оцінені в 47 країнах світу і складають, включаючи запаси, бл. 15 млрд т . Основна їх частина (78 %) зосереджена на півночі ПАР, 7 % — в Актюбінській області Казахстану і 6 % — у Зімбабве. Значні виявлені ресурси хромітів мають також США (1,5 % світових ресурсів), Ґренландія (1,1 %), Фінляндія (1 %) і Індія (0,9 %). Підтверджені запаси хромових руд розвідані більш ніж на 300 родовищах 32 країн і на 01.01.1998 р. становили 4,5 млрд т. Велика частина світових підтверджених запасів (98 %) зосереджена в ПАР, Казахстані, Зімбабве, Індії, Фінляндії, на Філіппінах і в Туреччині.

Табл. Виявлені ресурси, підтверджені запаси хромових руд на межі ХХ–XXI ст. (млн т)

Континенти, країни

Виявлені ресурси

Запаси підтвержд

Частка в
світі, %

Європа

220,5

82,7

1,83

Албанія

37

8,6

0,19

Греція

20

3,2r

0,07

Македонія

0,5r

0,5

0,01

Україна

13

0

Фінляндія

150

70,4

1,55

Азія

1469

491,6

10,85

Афганістан

40

6,5

0,14

Індія

135

85,6r

1,89

Іран

52

2,2r

0,05

Казахстан

998

317,2

7

Китай

10

3,7

0,08

ОАЕ

0,5r

0,5r

0,01

Оман

3r

2

0,04

Пакистан

3r

3

0,07

Росія

13,2

2

0,04

Туреччина

100

34

0,75

Філіппіни

127

36,7

0,81

Японія

0,5r

0,2r

0

Африка

12698,5

3905,4

86,18

Зімбабве

966r

140

3,09

Мадагаскар

11

9,1

0,2

ПАР

11720r

3755

82,86

Судан

1,5r

1,3r

0,03

Америка

546

43,8

0,97

Бразилія

70

19,9

0,44

Венесуела

38

0r

0

Ґренландія

169r

0r

0

Канада

29

3,7

0,08

Куба

10

3,1r

0,07

США

230

17,1r

0,38

Австр. і Ок.

139

4

0,09

Австралія

43

2

0,04

Нова Каледонія

2r

2

0,04

П.-Нова Ґвінея

94r

0r

0

Разом

15086,2

4529,6

99,96

Весь світ

15095,1r

4531,6r

100

r оцінка

Хромові руди зосереджені, г. ч., в ранньомагматичних родовищах двох геолого-промислових типів: стратиформному, або пластовому, і подиформному, або альпінотипному. Елювіально-делювіальні розсипи хромітів мають обмежене промислове значення. На стратиформні родовища припадає 89 % світових підтверджених запасів хромітів, на подиформні — 10,7 %, на розсипні — 0,3 %.

Стратиформні родовища звичайно представлені вкрапленими (рідше суцільними) рудами низької якості, переважно вогнетривких сортів. Хроміти подиформних родовищ, звичайно суцільні, масивні, характеризуються значно більш вищою якістю. Понад 85 % світових підтверджених запасів хромових руд приурочено до глибоких горизонтів родовищ. Запаси хромітів для підземного видобутку розвідані в ПАР, Зімбабве, Туреччині, Албанії, Росії, Казахстані. Запаси казахстанських хромових руд, придатні для відкритого видобутку, майже повністю відпрацьовані. У ПАР видобуток відкритим способом може здійснюватися лише в перші 2–4 роки освоєння родовищ, а надалі відпрацювання пологих (12–15°) рудних пластів ведеться з похилих шахт. Запаси хромітів для відкритого видобутку враховані на родовищах Фінляндії, Бразилії, Індії, Мадагаскару і на відносно дрібних об'єктах Ірану, Пакистану, ОАЕ, Оману та ряду інших країн.

Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995—1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні, загалом у світі перевищує 100 років. Забезпеченість Фінляндії становить 88 років, Індії і Мадагаскару — 46 років, Албанії — 38 років, Бразилії — 33 роки, Туреччини — 22 роки, Ірану — 4-5 років.

В Україні[ред. | ред. код]

Україна не видобуває хромових руд і не має підготовлених до промислового освоєння родовищ хромових руд. Для створення власної сировинної бази перспективним в Україні є р-н Середнього Побужжя, де виділяються 11 хромітоносних масивів гіпербазитів з промисловими концентраціями. До хромітових масивів приурочені Капітанівське родовище та західна ділянка Липовеньківського родовища. Супутні корисні копалини — золото, метали групи платини, боксити, вермікуліт.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]