Ресурси і запаси алюмінію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ресурси і запаси алюмінію.JPG

Ресурси і запаси алюмінію (рос. ресурсы и запасы алюминия, англ. aluminium resources and reserves, нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Aluminium) –

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Ресурси алюмінієвої сировини (бокситів, нефелінвмісних порід і алунітів) відомі в 95 країнах. За даними Геологічної служби США, світові ресурси бокситів, що є основною сировиною алюмінієвої промисловості, оцінюються в 55–75 млрд т, ресурси алюмінієвої сировини загалом – 83 млрд т (Mineral Commodity Summaries – http://minerals.er.usgs[недоступне посилання з липня 2019]. gov/minerals/). Деякі сучасні аналітики вважають цю оцінку заниженою. 72% світових запасів бокситів концентрується в гігантських, 23% - у великих і 5% - в середніх і дрібних бокситоносних провінціях. Понад 90% світових загальних запасів бокситів зосереджено в 18 країнах з тропічним або субтропічним кліматом. Унікальними запасами володіє Ґвінея (20 млрд т), а дуже великими – Австралія (6,71 млрд т), Бразилія (6,11 млрд т), В’єтнам (3,0 млрд т), Індія (2,53 млрд т), Індонезія (2,13 млрд т). У надрах цих шести країн укладено 63% загальних запасів бокситів.

Боксити[ред. | ред. код]

Алюмінієвий завод.JPG

Підтверджені запаси бокситів мають у своєму розпорядженні 56 країн, причому в 18 з них сконцентровано понад 90% цих запасів. Найбільшими підтвердженими запасами володіють Ґвінея (20,8% світових), Бразилія (14,6%), Австралія (11,3%), Ямайка (7,4%), Камерун (6,1%), Малі (4,5%). У них зосереджено 65% світових підтверджених запасів бокситів.

Табл. Запаси бокситів на межі ХХ–XXI ст. (млн т)

Континенти

Запаси підтв.

Частка в світі, %

Запаси загальні

Європа

 

1483

5,5

2188

Азія

 

3641

13,6

11068

Африка

 

10215

38

28450

Америка

 

8215

30,6

14802

Австралія і Океанія

 

3111

11,6

6863

Разом

 

26865

100

64045

Потенційні внутрішні ресурси алюмінійвмісної сировини України – залізисті боксити Високопільського родовища у Дніпропетровській області, нефелінові руди у Приазов’ї, закарпатські алуніти, каолін та інші – згідно з попередніми техніко-економічними розрахунками не конкурентоспроможні порівняно з імпортною сировиною і не можуть бути рентабельно перероблені на вітчизняних підприємствах за діючими технологіями.

Щорічний рівень споживання алюмінію у світі – 24 млн т. За оцінками, до 2010 р. споживання алюмінію і виробів з нього в автомобільній промисловості зросте в два рази, у виробництві тари і упаковки більш ніж на 65%. Щорічний приріст споживання алюмінію у світовій економіці буде становити 3-5%.

Близько 75 % цього обсягу (18 млн т), складає “первинний алюміній” (тобто той, який отримують з руди, на противагу вторинному алюмінію, який отримують з переробленого металевого брухту).

Найбільшими продуцентами алюмінію в світі є країни Північної Америки, Західної, Центральної і Східної Європи. Споживання алюмінію в світі з кожним роком збільшується, що спричиняє підвищення попиту на продукцію алюмінієвих заводів, примушуючи їх нарощувати виробництво.

Україна має такі запаси бокситів: загальні оціночно 70 млн т, підтверджені – бл. 19 млн т (0,1% світових) (А+В+С1, Високопільське родовище). Запаси інших відомих родовищ (Нікопольське та Смілянське) не обраховані. Перспективним є пошук бокситів у Придністров’ї. Алюмінієва промисловість використовує бокситові руди родовищ трьох основних геолого-промислових типів: латеритного, полігенного і осадового. Переважна частина світових запасів бокситів (88%) укладена в родовищах латеритного типу. Переважаюча їх кількість розташовується в межах древніх кратонів Африки, Індії, Південної Америки, Австралії. Найбільш великі (гігантські) родовища розташовані на території Ґвінеї, в межах Ліберійського щита і на півночі Бразилії, в басейні Амазонки. Мінеральний склад бокситів в цих родовищах ґібситовий. До цього ж типу належать великі ґібситові родовища Індії. До латеритному типу належать деякі бокситові родовища Росії і України (Високопільське) з беміт-ґібсит-шамозитовим складом бокситів. Осадові родовища в теригенних товщах розташовуються головним чином на Сх.-Європейській, Китайській і Північноамериканській платформах. Осадові родовища в карбонатних товщах характерні для герцинських і альпійських складчастих областей. Боксити карсто-лінзоїдних і лінзоїдних родовищ мають беміт-гематитовий, шамозитовий мінеральний склад, покривних родовищ – ґібситовий. Останні за масштабом – гігантські або великі.

Нефелінові руди[ред. | ред. код]

Другим за значенням видом алюмінієвої сировини є нефелінові руди (див. нефелін-апатитові руди). У промислових масштабах виробництво глинозему з нефелінових руд здійснюється в Російській Федерації (Кія-Шалтир, Кемеровська обл.; Кукісвумчор, Юкспор, Расвумчор – Мурманська обл.) та ін. країнах. Прийнятною для переділу вважають руду з вмістом 70-80% нефеліну, лейциту, кальсиліту і анальциму. Основним джерелом формування родовищ нефелінових руд є комплекси протерозойської і палеозойської лужної серій. Нефелінові руди належать до комплексних, крім основного продукту – глинозему, з них одержують також соду, поташ, рідке скло цемент тощо. В Україні найбільш значущими є лужні комплекси Октябрського масиву у Приазов’ї, де виділяються 3 родовища – Мазурівське, Калініно-Шевченківське, Валі-Тарама. Ці родовища мають значні запаси (бл. 1 млрд т) нефелінових і рідкіснометалічних руд. Зберігається потенціал для прирощення цих запасів. Загальні прогнозні ресурси 2906,7 млн.т.

Алуніти[ред. | ред. код]

Алуніти – третє джерело одержання алюмінію. Родовища алунітових руд локалізуються в комплексах молодого вулканізму. Відомі в ряді країн світу, зокрема Азербайджані (Заглик), Китаї, США і т.д.

В Україні як потенційна алюмінійвмісна сировина можуть розглядатися закарпатські алуніти за умови їх комплексного використання. Станом на 2006 р, на Державному балансі перебувають два великих родовища на Закарпатті – Бийганське та Берегівське з розвіданими запасами алунітових руд відповідно – 290,3 млн т та 51,4 млн т, крім того, що у межах Берегівського рудного поля нараховується майже 10 алунітових родовищ і рудопроявів, пов’язаних з вторинними кварцитами. До 2010 р. запланована дорозвідка Бийганського родовища комплексних алуніт-барит-золото-поліметалічних руд. Ці родовища, а також ряд переспективних рудопроявів складають Закарпатську гідротермальну алунітову провінцію. Інші прояви алуніту є на Українському щиті, у Донбасі, Криму.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]