Леонард Марцін Свейковський
| Леонард Марцін Свейковський | |
|---|---|
| Leonard Marcin Świejkowski | |
| Народився | бл. 1750 Нове, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[1] |
| Помер | 21 січня 1793 с. Колодне, нині Збаразького району, Україна |
| Поховання | костел у селі Колодне |
| Підданство | Королівство Польське |
| Національність | поляк |
| Діяльність | військовик, урядник |
| Членство | Торговицька конфедерація |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | маршалок Коронного трибуналу, вінницький стольник, брацлавський підсудок і суддя, подільський воєвода |
| Попередник | Ян Якуб Замойський |
| Наступник | посада скасована |
| Конфесія | римо-католик |
| Рід | Свейковські |
| Батько | Мацей Свейковський |
| Мати | Зофія Омецінська |
| У шлюбі з | Юстина Йоанна Орловська |
| Діти | Адам |
| Нагороди | ордени святого Станіслава, Білого Орла |
 варіант гербу Тшаска | |
Леонард Марцін Свейковський (пол. Leonard Marcin Świejkowski; бл. 1750 — 21 січня 1793, с. Колодне, нині Збаразького району, Україна) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник шляхетської родини Свейковських гербу Тшаска.
Життєпис
Народився близько 1750 року. Батько — Мацей Свейковський, матір — дружина батька Зофія Омецінська (пол. Zofia Omiecińska).[2]
Прихильник конфедерації князів Чорторийських. Посол конвокаційного сейму від Брацлавського воєводства 1764 року. Кавалер орденів святого Станіслава (1781), Білого Орла (1784).
Посади (уряди): вінницький стольник (з 1764), брацлавський підсудок (з 1766) і суддя (з 1772), каштелян Кам'янця-Подільського (1782—1790), маршалок Коронного трибуналу (1782—1783), подільський воєвода (в 1790—1793 роках, останній за ліком);[3] вінницький староста.
Дідич Курилівців, які купив у Юзефа Дуніна Головінського, акт оформили у Варшаві 12 квітня 1782;[4] Шпикова,[5] фундатор Шпиківського замку-палацу.[6] У дідичному селі Колодне, нині Збаразького району в 1782—1783 роках його коштом в основному збудували мурований костел[7] святих Мартина і Єлизавети,[8] який завершили вже при синові фундатора Адамові у 1801 році.[7]
Помер 21 січня 1793 року в Колодному,[2] був похований у костелі у цьому селі[9] на Поділлі.[10]
Сім'я
Дружина — Юстина Йоанна Орловська з Орлова (пол. Justyna Joanna Orłowska z Orłowa) гербу Любич. Діти:
- Людвіка
- Бальбіна
Друга дружина — Ізабелла Карвицька-Дунін гербу Лабендзь, донька[2] коронного регента, завихостського каштеляна, дідича Мізоча, Будеража Юзефа Каєтана Карвицького-Дуніна (?—1784), який з 1775 року мав титул графа, та його дружини Гелени Шембек[11]. Діти:
- Міхал
- Гелена — друга дружина Теодора Дзержека, маршалка Могилівського повіту.
- Ян Непомуцен
- Анна[2]
Примітки
- ↑ Sejm-Wielki.pl — 2002.
- ↑ а б в г Marcin Leonard Świeykowski z Kołodna h. Trzaska (ID: 9.522.585).
- ↑ Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy… — S. 73, 236.
- ↑ Kuryłowce, 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 942. (пол.) — S. 942. (пол.)
- ↑ Antoniuk D. Polskie zamki i rezydencje Ukrainy — Winniczyzna. Część 1. // Słowo polskie. (пол.)
- ↑ Рудь О. Панські садиби Поділля: на прикладі Шпиківського маєтку М. П. Балашова (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) // Краєзнавство. — К., 2013. — С. 173.
- ↑ а б Rąkowski G. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Wołyń. Częć I… — S. 421.
- ↑ Kołodno, wś, pow. krzemieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 279. (пол.) — S. 279.
- ↑ пол. Kłodne
- ↑ Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy… — S. 150.
- ↑ Zienkowska K. Karwicki Jozef Kajetan Dunin h. Labedz (zm. 1784) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 151—152. (пол.)
Джерела
- Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — S. 73, 236. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- Rąkowski G. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Wołyń. Częć I. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2005. — 467 s. — S. 421—422. — ISBN 83-89188-32-5. (пол.)
Посилання
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
