Могилівський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Могилівський повіт
Mog po r.gif
Герб повітового центру
Podil gub (1863) mogyliv.PNG
Губернія Подільська губернія
Центр Могилів-Подільський
Створений 1796 рік
Площа 2 734 км²
Населення 227 672 чоловік (на 1897 рік) осіб

Могилівський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Могилів-Подільський.

Повіт межував на заході з Ушицьким, північному заході Летичівським, північному сході Літинським і Вінницьким, сході Брацлавським і Ямпільським повітами Подільської губернії і з Бессарабською губернією на півдні. Загальна площа повіту становила 250 278 десятин (2 734 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 227 672 чоловік. З них 80,53 % — українці, 14,51 % — євреї, 2,8 % — росіяни, 1,87% — поляки[1].

Усіх поселень у повіті (не рахуючи дрібних) було: 1 повітове місто 1 заштатне (Бар), 8 містечок, 107 сільських поселень, 28 сіл, 14 селищ і 8 хуторів.

Повіт поділявся на 14 волостей:

  • Бронницька
  • Вендичанська
  • Копайгородська
  • Котюжанська
  • Кукавська
  • Лучинецька
  • Мар'янівська
  • Озаринецька
  • Сербянська
  • Снитківська
  • Терешківська
  • Хоньковецька
  • Шаргородська
  • Яришівська

та міста:

  • Могилів з передмістями Карантин, Карпівський Яр, Немія, Озаринецька Гора, Острови, Пологи, Шаргородська Гора
  • Бар з передмістями Балки, Барські-Комарівецькі хутори, Безщасна, Дехтярі, Івановецькі хутори, Мурафа, Стасюки, Чемериси, Юзвенка.

Населення[ред.ред. код]

Розподіл населення в місті за мовою (перепис 1897 року)

  • Українська — 29,2%
  • Російська — 12,0%
  • Єврейська — 54,6%
  • Польська — 3,1%
  • Німецька — 0,3%
  • Інша — 0,8%

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.