Могилівський повіт
| Могилівський повіт | ||||
 | ||||
_mogyliv.PNG) | ||||
| Губернія | Подільська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Могилів-Подільський | |||
| Створений | 1796 рік | |||
| Площа | 2 734 км² | |||
| Населення | 227 672 чоловік (на 1897 рік) осіб | |||
Могилівський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Могилів-Подільський.
Повіт межував на заході з Ушицьким, північному заході Летичівським, північному сході Літинським і Вінницьким, сході Брацлавським і Ямпільським повітами Подільської губернії і з Бессарабською губернією на півдні. Загальна площа повіту становила 250 278 десятин (2 734 км²).
Склад[ред. | ред. код]
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 227 672 чоловік. З них 80,53 % — українці, 14,51 % — євреї, 2,8 % — росіяни, 1,87 % — поляки[1].
Усіх поселень у повіті (не рахуючи дрібних) було: 1 повітове місто, 1 заштатне (Бар), 8 містечок, 107 сільських поселень, 28 сіл, 14 селищ і 8 хуторів.
Повіт поділявся на 14 волостей:
- Бронницька
- Вендичанська
- Копайгородська
- Котюжанська
- Кукавська
- Лучинецька
- Мар'янівська
- Озаринецька
- Сербянська
- Снітківська
- Терешківська
- Хоньковецька
- Шаргородська
- Яришівська
та міста:
- Могилів з передмістями Капцанівка, Карантин, Карпівський Яр, Немія, Озаринецька Гора, Острови, Пологи, Шаргородська Гора
- Бар з передмістями Балки, Барські-Комарівецькі хутори, Безщасна, Дехтярі, Івановецькі хутори, Мурафа, Стасюки, Чемериси, Юзвенка.
Волості у 1921:[2] Броницька, Біляно-Шаргородська, Вендичанська, Вище-Ольчедаївська, Копайгородська, Кукавська, Кошаринецька, Лучинецька, Мар'янівська, Озаринецька, Снітківська, Хоньковецька, Чемерисо-Волоська, Шаргородська, Ялтушківська, Яришівська.
У 1921 році створений Жмеринський повіт[3], до якого перейшли Копайгородська, Кошаринецька, Мар'янівська, Чемерисо-Волоська і Ялтушківська волості.
Волості після поділу 1921:[4] Броницька, Біляно-Шаргородська, Вендичанська, Вище-Ольчедаївська, Кукавська, Лучинецька, Озаринецька, Снітківська, Хоньковецька, Шаргородська, Яришівська.
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення в місті за мовою (перепис 1897 року)
- Українська — 29,2 %
- Російська — 12,0 %
- Єврейська — 54,6 %
- Польська — 3,1 %
- Німецька — 0,3 %
- Інша — 0,8 %
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.
- ↑ ДАВіО, ф. 2625, оп.3, од. зб. 18, лл. 7зв–8.
- ↑ Постановление ВУЦИК от 6 июля 1921 «Об образовании Жмеринского уезда Подольской губернии»(рос.)
- ↑ ДАВіО, ф. 2625, оп.3, од. зб. 18, лл. 35–35зв.
Джерела[ред. | ред. код]
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
| |||||||||||||
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |