Олександр Карагеоргієвич (1924)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александр Карагеоргієвич
грец. Александар Карађорђевић
Александр із першою дружиною, 1958 рік
Народився 13 серпня 1924(1924-08-13)[3][4][5]
Вайт-Лоджd, Річмонд-на-Темзі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Помер 12 травня 2016(2016-05-12)[1][2][…] (91 рік)
XV округ Парижа, Париж[5]
Поховання Опленац
Місце проживання Париж[6]
Діяльність солдат
Alma mater Ітонський коледж
Титул принц Югославії та Сербії
Конфесія православ'я
Рід Карагеоргієвичі
Батько Павло Карагеоргієвич
Мати Ольга Грецька
Брати, сестри Prince Nikola of Yugoslaviad і Єлизавета Карагеоргієвич
У шлюбі з 1) Марія Пія Савойська
2) Барбара фон унд цу Ліхтенштейн
Діти Від першого шлюбуː Димитрій, Михайло, Сергій, Єлена
Від другого шлюбуː Душан
Нагороди
орден Зірки Карагеоргія орден Святого Сави Вищий орден Святого Благовіщення
Герб
Герб

Герб Александра Карагеоргієвича

Александр Карагеоргієвич (серб. Александар Карађорђевић), (нар. 13 серпня 1924 — пом. 12 травня 2016) — принц Югославії та Сербії, син принца Павла Карагеоргієвича та принцеси Грецької та Данської Ольги. Один з чотирьох засновників Сербського Конгресу.[7]

Біографія

Александр народився 13 серпня 1924 року у Великій Британії. Він став первістком в родині принца Павла Карагеоргієвича та його дружини Ольги Грецької, народившись за десять місяців після їхнього весілля. Згодом сім'я поповнилася сином Миколаєм та донькою Єлизаветою.

До 1941 року родина мешкала в Белграді, після чого була змушена покинути країни через звинувачення у колабораціонізмі. Спочатку вони перебралася до Африки, згодом проживали у Лондоні.

Александр навчався в Ітонському коледжі. Під час Другої світової вступив до ВПС Великої Британії добровольцем. Після війни працював пілотом цивільної авіації, мав 6000 льотних годин. Був менеджером у декількох компаніях, зрештою став президентом міжнародної авіакомпанії.[8]

У круїзі на кораблі «Агамемнон» влітку 1954 познайомився із донькою короля Італії у вигнанні, Марією Пією Савойською. За півроку вони одружилися. Весілля відбулося 12 лютого 1955 року у португальському Кашкайші, де мешкав Умберто II. У пари народилося четверо дітейː

  • Димитрій (нар.1958) — неодружений, дітей не має;
  • Михайло (нар.1958) — неодружений, дітей не має;
  • Сергій (нар.1963) — одружений другим шлюбом,[9] має позашлюбного сина;
  • Єлена (нар.1963) — дружина Тьєрі Гобера, має трьох дітей.

У 1967 подружжя розлучилося.

За шість років Александр оженився вдруге із принцесою Ліхтенштейна Барбарою Елеонорою. Цивільна церемонія взяття шлюбу відбулася 2 листопада 1973 року в Парижі. У подружжя народився єдиний синː

  • Душан (нар.1977) — одружений з Валерією Демузіо, дітей не має.

17 лютого 2008 року Александр оприлюднив заяву, в якій засудив проголошення незалежності Республіки Косово.[10]

Проживав в Парижі. Був патроном центру відновлення православного монархізму.

Пішов з життя 12 травня 2016 у віці 91 року. Був похований 20 травня в Опленаці.[11][12]

Генеалогія

Александр Карагеоргієвич
 
Персіда Ненадович
 
Павло Демидов
 
Олена Трубецька
 
Георг I
 
Ольга Костянтинівна
 
Володимир Олександрович
 
Марія Павлівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арсен Карагеоргійович
 
 
 
 
 
Аврора Демидова
 
 
 
 
 
Миколай Грецький
 
 
 
 
 
Олена Володимирівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Павло Карагеоргієвич
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ольга Грецька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александр
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. а б http://www.tanjug.rs/full-view.aspx?izb=245917
  2. а б http://www.b92.net/eng/news/society.php?yyyy=2016&mm=05&dd=12&nav_id=97988
  3. а б в Lundy D. R. The Peerage
  4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  5. а б Fichier des personnes décédées
  6. Догодине сахрана кнеза Павла на Опленцу [1] (серб.)
  7. Сербський Об'єднаний Конгрес [2] (англ.)
  8. Його королівська високість князь Александр Карагоеоргієвич [3]
  9. Сергій Карагеоргієвич з дружиною, 2015 [4]
  10. Оголошення Александра Карагеоргієвича [5] (англ.)
  11. Поховання принца Александра [6] (серб.)
  12. Некролог у газеті «Політика» [7] (серб.)

Посилання