Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Великий князь Володимир Олександрович
Grand Duke Vladimir Alexandrovich.jpg
Народився 10 (22) квітня 1847
Російська імперія Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 4 (17) лютого 1909
Російська імперія Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Grand Ducal Burial Vault[d]
Громадянство Lesser Coat of Arms of Russian Empire.svg Російська імперія
Діяльність державний діяч, військовослужбовець, архітектор
Учасник Російсько-турецька війна 1877–78
Членство Петербурзька академія наук
Титул Його Імператорська Високість Великий Князь Володимир Олександрович
Посада член Державної ради Російської імперії
Військове звання генерал, Генерал-ад'ютант і генерал від інфантерії
Конфесія православний
Рід Романови
Батько Олександр II (російський імператор)
Мати Марія Олександрівна
Брати, сестри
У шлюбі з Марія Павлівна
Діти Cyril Vladimirovich, Grand Duke of Russia[d][1], Олена Володимирівна[1], Grand Duke Boris Vladimirovich of Russia[d][1], Grand Duke Andrei Vladimirovich of Russia[d][1] і Alexandre Vladimirovitch de Russie[d]
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого орла
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Чорного орла
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Слона
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Фрідріха (Вюртемберг)
Лицар ордена Спасителя
Кавалер Вищого ордена Святого Благовіщення Орден Серафимів
Кавалер ордена Лепольда I
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Орден Церінгенського лева
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
WendischeKrone.Order.gif
Орден Вендської корони
Кавалер ордена Золотого руна
Орден князя Данила I
Орден Людвіга Гессенського
Орден Білого Сокола (Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
Золота зброя «За хоробрість» з алмазами
Imperial Monogram of Grand Duke Vladimir Alexandrovich of Russia.svg

Його́ Імпера́торська Висо́кість Вели́кий Кня́зь Володи́мир Олекса́ндрович (нар. 10 (22) квітня 1847, Санкт-Петербург — пом. 4 (17) лютого 1909, Санкт-Петербург) — 4-й син імператора Олександра II та імператриці Марії Олександрівни; сенатор, член Державної ради Російської імперії (з 1872), генерал-ад'ютант, генерал від інфантерії (з 1880), президент Академії мистецтв (1876—1909); молодший брат Олександра III, рідний дядько Миколи ІІ. Був одружений з донькою великого герцога Макленбург-Шверінського Марією Александріною Єлизаветою Елеонор.

Біографія[ред. | ред. код]

Палац Володимира Олександровича у Санкт-Петербурзі

У день свого народження (10 квітня 1847 року) був призначений шефом лейб-гвардійського Драгунського полку, який перебував у лейб-гвардійському Преображенському полку і лейб-гвардійському Саперному батальйоні.

Обіймав відповідальний пост Головнокомандувача військами Гвардії та Санкт-Петербурзького Військового Округу. 9 січня 1905 віддав історичний наказ — стріляти по натовпу, що прийшов під стіни Зимового палацу з петицією до царя. У жовтні 1905 року, у зв'язку зі скандальним одруженням старшого сина Кирила, покинув всі посади і подав у відставку.

Маніфестом імператора Олександра III від 14 березня 1881 був призначений регентом на випадок смерті імператора — до повноліття спадкоємця престолу Миколи Олександровича (або у випадку кончини останнього)[2].

Посади:

  • Член Державної ради (з 1872);
  • Член Комітету міністрів;
  • голова Комісії зі спорудження храму Воскресіння Христового (з 1883);
  • почесний член берлінського православного церковного Свято-Князь-Володимирського братства (з 1890);
  • почесний голова Київського товариства старожитностей і мистецтв;
  • почесний член Миколаївської Інженерної академії (з 1899).

Помер 4 лютого 1909 року. Про його смерть було офіційно сповіщено Найвищим маніфестом того ж дня. 7 лютого відбулося перевезення тіла з його палацу в Петропавлівський собор, а 8 лютого — поховання й відспівування, яке очолив митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Антоній. На церемонії були присутні імператор (Микола ІІ), велика княгиня Марія Павлівна (вдова), інші члени імператорської сім'ї, голова Ради міністрів Петро Аркадійович Столипін, а також цар Болгарії Фердинанд I[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Володимир Олександрович у нагородах

Сім'я[ред. | ред. код]

Володимир Олександрович із сім'єю

16 серпня 1874 одружився в Петербурзі на Марії Павлівні (Марія Александріна Елізабета Елеонор), принцесі Мекленбург-Шверінській, старшій дочці великого герцога Мекленбург-Шверінського Фрідріха Франца II. Дружина приходилася йому троюрідною племінницею по лінії діда з боку батька (подружжя були нащадками російського імператора Павла I) і троюрідною сестрою по лінії бабки з боку батька (подружжя були правнуками пруського короля Фрідріха Вільгельма III і його дружини Луїзи Мекленбург-Стреліцкої).

Діти:

  • Олександр Володимирович (1875—1877);
  • Кирило Володимирович (1876—1938);
  • Борис Володимирович (1877—1943);
  • Андрій Володимирович (1879—1956);
  • Олена Володимирівна (1882—1957).

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
16. Петро III
 
 
 
 
 
 
 
8. Павло I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17. Катерина II
 
 
 
 
 
 
 
4. Микола І
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
18. Фрідріх ІІ (герцог Вюртембергський)
 
 
 
 
 
 
 
9. Марія Федорівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
19. Фредеріка Бранденбург
 
 
 
 
 
 
 
2. Олександр II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20. Фрідріх Вільгельм II
 
 
 
 
 
 
 
10. Фрідріх Вільгельм III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21. Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
5. Олександра Федорівна (дружина Миколи I)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22. Карл II (великий герцог Мекленбурзький)
 
 
 
 
 
 
 
11. Луїза (королева Пруссії)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23. Фредеріка Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
1. Великий князь Володимир Олександрович
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
24. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
 
 
 
 
 
 
 
12. Людвіг I Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська
 
 
 
 
 
 
 
6. Людвиг II (великий герцог Гессенський)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
26. Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський
 
 
 
 
 
 
 
13. Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27. Людвіг Лейнінгенський
 
 
 
 
 
 
 
3. Марія Олександрівна (принцеса Гессен-Дармштадтська)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
28. Карл Фрідріх Баденський
 
 
 
 
 
 
 
14. Карл Людвіг Баденський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
29. Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
7. Вільгельміна Баденська (герцогиня Гессенська)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
30. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
 
 
 
 
 
 
 
15. Амалія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31. Генріетта Пфальц-Біркенфельдська
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Владимир Александрович // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 644.
  2. «Правительственный Вѣстникъ». 15 (27) марта 1881, № 58, стр. 1.
  3. «Правительственный Вестник». 10 (23) февраля 1909, № 30, стр. 4—5.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Крылов-Толстикович А., Барковец О., Великий князь Владимир Александрович. Изд. «Абрис». СПб., 2010. (рос.)
  • Шилов Д. Н., Члены Государственного совета Российской империи 1801—1906. СПб., 2007. — С.132—138. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]