Дьюла Андраші (молодший)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:01, 6 березня 2021, створена Mcoffsky (обговорення | внесок) (Примітки)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дьюла Андраші
Народився30 червня 1860(1860-06-30)[1][2][…]
Требішов, Словаччина
Помер11 червня 1929(1929-06-11)[1][2][…] (68 років)
Будапешт, Угорське королівство[1]
Країна Угорщина
Діяльністьполітик, дипломат, військовослужбовець, письменник
Знання мовугорська[2], німецька і англійська
ЗакладФедеральний уряд Австрії, Nyugatd і Történelmi Szemled
УчасникПерша світова війна
ЧленствоУгорська академія наук
Титулграф[d]
Посадачлен Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], foreign minister of Austria-Hungaryd, член Національних зборів Угорщини[d] і minister in attendance on the kingd
ПартіяЛіберальна партія (Угорщина)
РідAndrássyd
БатькоДюла Андраші (старший)
МатиKatinka Kendeffyd
Брати, сестриTivadar Andrássyd і Ilona Andrássyd
У шлюбі зEleonóra Zichyd
Нагороди

Дьюла Габор Андраші (молодший) (угор. Andrássy Gyula Gábor Manó Ádám, нім. Graf von Csík-Szent-Király und Kraszna-Horka; 30 червня 1860 — 11 червня 1929) — австро-угорський державний діяч, дипломат, граф. Міністр закордонних справ Австро-Угорщини в 1918.

Походив зі стародавнього угорського дворянського роду; другий син Дьюли Андраші, міністр-президента Транслейтанії (1867—1871), міністра закордонних справ Австро-Угорщини (1871—1879).

У 1885 обраний депутатом парламенту Транслейтанії. У 1892 призначений молодшим статс-секретарем в уряді Шандора Векерле. У 1893 став міністром освіти. З 1894 — в ранзі міністра Транслейтанії, що забезпечує зв'язок з імперськими органами влади у Відні (Minister am königlichen Hoflager). У 1906—1910 — міністр внутрішніх справ Транслейтанії. Потім — голова опозиції в парламенті. Вважався одним з найбільш впливових угорських політиків перед початком Першої світової війни.

В умовах загальнонаціональної кризи, викликаної поразкою у війні, що насувалась, масовим дезертирством солдатів з фронтів і проголошенням незалежності в окремих частинах імперії, був призначений міністром закордонних справ Австро-Угорщини (24 жовтня — 2 листопада 1918). Робив невдалі спроби досягти сепаратного миру з Антантою.

З 1920 — безпартійний депутат Національних зборів Угорщини. У 1921 будучи головою християнсько-демократичної партії Угорщини, підтримував реставрацію імператора Карла I на угорському троні.

Помер 29 червня 1929 року в Будапешті.

Примітки

[ред. | ред. код]