Карл I (імператор Австро-Угорщини)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл I (IV)
Erzherzog Thronfolger Karl Franz Josef.jpg
Імператор Австрії
Правління 1916-1918
Коронація 30 грудня 1916
Попередник Франц Йосиф I
Наступник Титул скасовано
Інші титули Король Угорщини
Король Хорватії
Король Богемії
Король Галичини та Володимирії
Король Ломбардії та Венеції
Великий князь Кракова
Герцог Буковини
Біографічні дані
Дата народження 17 серпня 1887(1887-08-17)
Перзенбойг-Готсдорф
Дата смерті 1 квітня 1922(1922-04-01) (34 роки)
Фуншал
Місце поховання Мадейра, Португалія
Дружина Зіта Бурбон-Пармська
Діти Отто, Аделаїда, Роберт, Фелікс, Карл Людвіг, Рудольф, Шарлотта, Єлизавета
Династія Габсбург-Лотаринги
Батько Ерцгерцог Отто Франц
Мати Марія Йозефа Саксонська
Imperial Monogram of Emperor Charles I of Austria.svg
Podpis Karla I.png

Карл I (нім. Karl Franz Joseph Ludwig Hubert Georg Otto Marie von Habsburg-Lothringen; *17 серпня 1887 - †1 квітня 1922) — імператор Австро-Угорщини, король Богемії (під ім'ям Карл III, чеськ. Karel III.), король Угорщини (під ім'ям Карл IV, угор. IV. Károly), король Галичини та Володимирії (1916-1918) з династії Габсбургів.

Біографія[ред.ред. код]

Останній правитель династії Габсбургів, Карл належав до другорядної її гілки: за прямою лінією лише його прапрадід Франц II був імператором. Батьком Карла був ерцгерцог Отто (1865-1906), племінник імператора Франца Йосифа I. В момент народження Карл був п'ятим у черзі на престол, причому народження нових нащадків могло б віддалити його від корони ще сильніше. Однак Франц Йосиф пережив послідовно свого єдиного сина Рудольфа (загинув 1889 року, не залишивши синів), свого брата ерцгерцога Карла Людвіга (помер 1896), молодшого племінника Отто (помер 1906 року від хвороб, що стали наслідком розгульної молодості) й нарешті, старшого племінника Франца Фердинанда (вбито 1914 року у Сараєві), діти якого, народжені від морганатичного шлюбу, не мали права на престол. Після цього, одночасно з початком Першої світової війни, 27-річний ерцгерцог Карл став черговим спадкоємцем свого 84-річного двоюрідного діда, держава якого була вже приречена на крах.

Смерть Франца Йосифа 21 листопада 1916 року звела Карла I на престоли Австрії та Угорщини. До того часу військове та внутрішньополітичне становище країни було вкрай тяжким. Імператор Карл особисто взяв на себе командування військами, прагнучи заручитись підтримкою угорців, коронувався в Будапешті наприкінці грудня 1916 року, незважаючи на воєнний час.

За правління Карла І Австро-Угорська імперія як член Четверного союзу продовжувала брати участь у Першій світовій війні. За Карла І Австро-Угорщина 19 січня 1918 року визнала незалежність Української Народної Республіки і 27 січня 1918 року уклала разом з іншими членами австро-німецького блоку Берестейський мир. Уряд Карла І не виконав таємної статті договору про виділення української частини Галичини і Буковини в окремий коронний край у складі імперії, а 4 липня 1918 року анулював цю таємну угоду. За правління Карла І в листопаді 1918 року на західноукраїнських землях відбулася національно-демократична революція, що завершилася утворенням Західно-Української Народної Республіки. Під час революції Карл I був змушений 11 листопада 1918 року зректися влади в Австрії, а 13 листопада — в Угорщині. При цьому імператор оголосив, що «відсторонюється від управління державою», підкреслюючи, що це не є зреченням від престолу. 3 квітня 1919 року австрійський парламент позбавив династію Габсбургів права на престол.

Після двох невдалих спроб повернути угорський престол у 1921 році його було 19 листопада того ж року інтерновано Антантою на острів Мадейра, який було визначено йому у якості місця заслання. У березні 1922 року внаслідок переохолодження захворів на запалення легенів й 1 квітня помер.

2004 року беатифіковано (долучено до блаженних) Католицькою церквою. У січні 2008 року його останки було перенесено до віденської Капуцинеркірхе й поховано у Імператорському склепі поряд з іншими Габсбургами.

Родина та нащадки[ред.ред. код]

Карл I був одружений з 1911 року з принцесою Зітою Бурбон-Пармською, дочкою останнього пармського герцога Роберта I. Вона надовго пережила чоловіка й померла 1989 року. Шлюб був багатодітним: у них народилось п'ять синів і три дочки.

Сини імператора: Отто (1912-2011), Роберт (1915-1996), Фелікс (1916-2011), Карл (1918-2001), Рудольф (1919-2010).

Старший син Отто (1912-2011) — голова австрійського імператорського дому (при цьому мав демократично-республіканські переконання), був депутатом Європарламенту.

Нащадки Карла I, який прожив лише 35 років, відзначаються багатодітністю й довголіттям. У Карла I 13 онуків й 23 правнуки лише за прямою чоловічою лінією, завдяки чому дім Габсбургів є однією з найбільших за чисельністю представників династією в Європі, поступаючись тільки Бурбонам.

Військові звання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • «The Last Empress, The Life & Times of Zita of Austria-Hungary 1892–1989» by G.Brook-Shepherd 1991,ISBN 0-00-215861-2. (англ.)
  • Flavia Foradini, «Otto d'Asburgo. L'ultimo atto di una dinastia», mgs press, Trieste, 2004. ISBN 88-89219-04-1 (італ.)

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Франц Йосиф I
Imperial Coat of Arms of the Empire of Austria.svg Імператор Австрії
1916-1918
Imperial Coat of Arms of the Empire of Austria.svg Наступник
Утворення Німецької Австрії
Попередник
Франц Йосиф I
Blason louis II de Hongrie.svg Король Угорщини
1916-1918
Blason louis II de Hongrie.svg Наступник
Міклош Горті
регент
Попередник
Франц Йосиф I
Blason Boheme.svg Король Богемії
1916-1918
Blason Boheme.svg Наступник
Утворення Чехословаччини
Попередник
Франц Йосиф I
Wappen Königreich Galizien & Lodomerien (2).jpg Король Галичини та Володимирії
1916-1918
Wappen Königreich Galizien & Lodomerien (2).jpg Наступник
Утворення ЗУНР
Попередник
Франц Йосиф I
Wielkie ksiestwo krakowskie.jpg Великий князь Кракова
1916-1918
Wielkie ksiestwo krakowskie.jpg Наступник
Земля відійшла до II Польської Республіки
Попередник
Франц Йосиф I
Coat of arms of Bucovina.svg Герцог Буковини
1916-1918
Coat of arms of Bucovina.svg Наступник
Земля відійшла до ЗУНР