Підводні човни типу «Черчилль»

Підводні човни типу «Черчилль»
Churchill class
Файл:HMS Courageous — geograph.org.uk — 604832.jpg
Під прапором	Велика Британія
Спуск на воду	1968—1969 рр (3 човни)
Виведений зі складу флоту	1990—1992 рр
Проєкт
Тип ПЧ	Підводні човни атомні багатоцільові (ПЧА)
Розробник проєкту	Vickers Shipbuilding and Engineering Ltd (VSEL)
Класифікація НАТО	Churchill class
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	20 вузлів (37 км/год)
Швидкість (підводна)	28 вузлів (55 км/год)
Робоча глибина занурення	210 м
Гранична глибина занурення	300 м
Автономність плавання	обмежена лише запасами їжі
Екіпаж	103 особи
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	86,9 м
Ширина корпусу найб.	10,1 м
Середня осадка (по КВЛ)	8,2 м
Водотоннажність надводна	4200 т
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	Носові: 6 ТА калібру 533-мм типу «Tigerfish» (32 торпеди Mk8, Mk24 або 64 міни Mk5, Mk6
Ракетне озброєння	6 крилатих ракет UGM-84B «Sub harpoon»
Зображення на Вікісховищі

Підводні човни типу «Черчилль» (Churchill) — тип ПЧА багатоцільового ВМС Великої Британії. Було побудовано і передано флоту 3 човни. Був продовженням розвитку типу «Веліант».

Історія

Підводні човни типу «Черчилль» будувалися як продовження типу «Веліант», коли по завершенні програми «Резолюшн» вивільнилися ресурси. Основні розміри залишилися колишніми.

Два човни (Churchill і Courageous) будувалися на верфі Vickers- Armstrongs в Барроу-ін-Фернесс, третя (Conqueror) на верфі Cammell Laird в Біркенхед. Їх головним завданням була боротьба з радянськими атомними підводними човнами, другорядною — з надводними кораблями.

Конструкція

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання

Покращення, порівняно з попереднім типом, були передусім внутрішні: гідроакустичне озброєння і зниження шумності. Човни отримали новий процесор для обробки акустичних сигналів і нове звукопоглинальне покриття корпусу. У 1973–1977 роках човни типу «Черчилль», паралельно з іншими, пройшли середній ремонт і перезавантаження активної зони на верфі в Чатем. Тоді ж отримали новий сонар типу 2020 і ГПБА типу 2026.

Експлуатація

Основну частину служби човни провели у Північній Атлантиці, діючи в складі підводних сил НАТО (NORSUBLANT).

Бойове використання

Однак у 1982 році вони брали участь в Англо-аргентинської війни і човен «Conqueror» став першим і з тих пір єдиним АПЧ, котрий потопив корабель в ході бойових дій.

Сучасний статус

«Warspite», «Conqueror», «Valiant» у відстої

Більш старі човни типів «Valiant», «Черчилль» виводилися з активного складу передчасно, через виявлений розтріскування трубопроводів першого контуру реактора. Останній човен був виведений в резерв 10 квітня 1992 року. Після вивантаження реакторного палива та періоду відстою, човни проходять утилізацію.

Представники

Назва	Завод. №	Завод	Закладний	Спущений на воду	Переданий флоту	Виведений з флоту
«Черчилль»	S 46	Vickers- Armstrongs	30 червня 1967	20 грудня 1968	15 липня 1970	28 лютого 1991
«Конкерор»	S 48	Cammell Laird	8 грудня 1967	18 серпня 1969	9 листопада 1971	2 серпня 1990
«Корейджес»	S 50	Vickers- Armstrongs	15 травня 1968	7 березня 1970	16 жовтня 1971	10 квітня 1992

Див. також

• Підводний човен
• Теорія підводного човна
• Підводні човни атомні за типами і країнами
• Дизельні підводні човни (за типами і країнами)

Література

• А. Е. Тарас Атомный подводный флот 1955—2005. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 216 с. — ISBN 985-13-8436-4
• All the World's Fighting Ships 1947—1995 — Conway Maritime Press, 1996. ISBN 1-55750-132-7

Посилання

• http://www.globalsecurity.org/military/world/europe/hms-valiant.htm Valiant/Churchill